Техніка ревізійного дослідження документів

 

Послідовність документальної перевірки в кожному конкретному випадку визначається завданням ревізії, а також наявністю у ревізора необхідних відомостей про господарство, що перевіряється, одержаних у період підготовки до ревізії і попереднього ознайомлення з ревізованим об'єктом. Мета перевірки бухгалтерських документів - забезпечення контролю за надходженням і реалізацією товарно-матеріальних цінностей. Тому дуже важливо встановити, як документи забезпечують обґрунтованість та юридичну доказовість проведених фінансово-господарських операцій і як за їх допомогою здійснюється поточний контроль за роботою матеріально відповідальних осіб.

Важливе значення має також документальна перевірка звітності. Це пояснюється тим, що звітність є системою показників, які відображають результати господарської діяль­ності і є важливим матеріалом для її вивчення та виявлення внутрішніх резервів, а отже, є дієвим інструментом управління господарством, засобом контролю за господарською і фінансовою діяльністю.

Мета документальної перевірки - з'ясувати реальність, законність і господарську доцільність операцій, перевірити правильність їх документального оформлення, виявити порушення фінансової і кошторисної дисципліни, факти безгосподарності та зловживань.

Незважаючи на те, що документальний контроль може проводитися шляхом суцільної перевірки облікової документації або вибірково, в усіх випадках під час перевірки документів та бухгалтерських записів ревізору слід керуватися завданням на ревізію. Якщо виявлено факти розтрат, порушень та зловживань, то необхідно здійснити суцільну перевірку операцій за доку­ментами й обліковими даними. Крім того, операції з коштами, документи на списання непланових витрат, а також операції, пов'язані з поверненням продукції чи товарів, слід здійснювати методом суцільної перевірки. Решту господарських операцій можна перевіряти методом вибіркової перевірки документів і записів в облікових реєстрах.

Одним із прийомів вибіркової перевірки бухгалтерських реєстрів є суцільне дослідження однієї сторони рахунка, водночас протилежну сторону піддають лише вибірковій перевірці.

Методологія - це передумови і принципи організації пізнавальної та практичної діяльності, а методика - це сукупність способів, прийомів вивчення економічних явищ і процесів.

Методи дослідження документів - аналіз, синтез, аналогія, індукція, конкретизація, порівняння, економіко-математичні методи тощо.

Загальнонаукові методи є сукупністю принципів і категорій матеріалістичної діалектики та загальнонаукової теорії пізнання. Методи наукового дослідження застосовуються свідомо і цілеспрямовано. Вони спираються на знання загальних, універсальних законів розвитку суспільства та особливих, специфічних законів. Частково наукові методи дослідження розроблені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, контрольно-ревізійної і судово-експертної практики. До них належать такі прийоми: розрахунково-аналітичні, документальні, органолептичні, узагальнення, оцінки та реалізації результатів. На практиці значна увага приділяється безпосередньо перевірці документів та правильності заповнення реквізитів.

 

Перевірка документів та правильності заповнення реквізитів

 

огляд документів - виявляються сліди підклейки, підчищення, травлення, дописок та іншого втручання в записи

встановлення підробки за особливостями почерку та особистих підписів, що можуть значно відрізнятися в одних і тих самих або різних документах

 

перевірка дотримання правил складання та оформлення документів

зіставлення відображених у документі операцій з фактичною наявністю

зіставлення різних примірників одного документа, копій документа з оригіналом, перевірка номера документа у книзі реєстрації тощо

 

Основні способи перевірки документів такі:

1) хронологічний; передбачає розгляд документів за датами (днями, місяцями), за порядком розміщення документів у папках, при меморіальних ордерах, звітах, зведених накопичувальних відомостях; цей вид перевірки малоефективний, адже він розпорошує увагу ревізорів на різнорідних за економічним змістом господарських операціях, водночас порушується процес їх планомірного і глибокого вивчення; проте перевірка документів у хронологічній послідовності виправдовує себе в умовах застосування меморіально-ордерної форми обліку під час ревізії підприємств, що виконують незначний обсяг роботи;

2) систематизований; документи розглядаються за економічно однорідними господарськими операціями у розрізі окремих ділянок; особливо ефективний при журнально-ордерній формі обліку, коли економічно однорідні первинні документи згруповані й підшиті за окремими журналами-ордерами й рахунками синтетичного обліку; запис господарських операцій у журналах-ордерах за кредитовою ознакою забезпечує ефективну перевірку списання господарських коштів підприємства і кореспонденції рахунків; одночасно поєднується наочне узагальнення однорідних господарських операцій і процесів з детально поглибленою перевіркою їх за первинними документами; систематизація однорідних операцій у журналах-ордерах сприяє оперативному здійсненню взаємного контролю;

3) комбінований; це дослідження документів поєднує хроно-логічний і систематизовані способи, тобто ряд документів перевіряється в порядку їх підшивки, а інші - за економічно однорідними операціями;

4) вибірковий; полягає в тому, що ревізор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення.

Поряд з цими практикуються ще такі способи перевірки документів:

Суцільним порядком перевіряють касові й банківські операції, розрахунки з підзвітними особами, вексельні операції, власний капітал і забезпечення зобов'язань, доходи й фінансові результати, витрати, про що зазначається у програмі ревізії або в робочому плані ревізора (бригади ревізорів). Однак, якщо вибірковою перевіркою виявлено серйозні порушення або зловживання, то ревізія у цій сфері діяльності проводиться суцільним способом.

Вибірково проводять перевірку записів про обіги і залишки в журналах, ордерах, відомостях, розроблювальних таблицях.