Залежно від концентрації пилу

Середньорічна концентрація пилу, мг/м3	Питомі збитки	Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м3	Питомі збитки
сільському і лісовому господарству, грн	промисловості, грн..	сільському і лісовому господарству, грн	промисловості, грн..
0,1 0,2 0,3 0,5 0,6 0,9 1,2 1,5 1,8			0,05 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8		-

 

Стягнення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не звільняє об’єкти від відшкодування збитків за наднормативні викиди.

Наднормативними вважаються:

викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлених дозволами на викид, які оформлені відповідно до діючих вимог;

Викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, у тому числі й за окремими інгредієнтами;

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу, що здійснюються з перевищеннями граничних нормативів утворення їх для окремих типів технологічного та іншого обладнання.

Наднормативні викиди можуть відбуватися за рахунок неефективної роботи газоочисних установок, роботи технологічного обладнання при несправних газоочисних установках або невикористанні їх, порушення технологічних режимів, невиконання у встановлені терміни заходів щодо досягнення нормативів ГДВ, аварійних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, які не передбачені технологічними регламентами виробницв, використання непроектних сировини і палива в технологічних процесах, інших видів порушень.

Розрахунки маси наднормативних викидів у тоннах здійснюють визначенням різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду за формулою:

де V_і – об’єм витрат газопилового потоку на виході із джерела, м³/с;

С_і – середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серед відібраних проб) розрахована як середні арифметична, г/м³;

М_qi – потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, год.

Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки з урахуванням фактично відпрацьованого часу. При невиконанні у встановлені строки заходів щодо досягнення нормативі ГДВ розрахунки наднормативних викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, яка підтверджується результатами інструментальних вимірювань, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу з урахуванням часу, що минув після планового його закінчення.

Розрахунки потужності викидів за джерелами або речовинами, щодо яких немає дозволу на викид, ведуть на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірюваннями. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид. Розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюють розрахунковим методом на основі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів тощо.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається формулою:

де М_і – маса і-ї забруднюючої речовини, викинутої понад норму, т;

1,1 – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, грвн/т;

А_і – безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини;

К_т – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К_зі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту і-ю забруднюючою речовиною.

Безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини визначають із співвідношення за формулою:

 

де ГДК_і – середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-ї забруднюючої речовини, мг/м³.

Для речовин, щодо яких відсутня величина середньодобової ГДК, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин з ГДК більше 1 в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10. Для речовин, щодо яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності А_і приймається рівним 500.

Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту і-ю забруднюючою речовиною, визначають за формулою:

 

де G – середньорічна концентрація і-ї забруднюючої ресчовини, за даними прямих інструментальних вимірювань на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м³;

ГДК_сі – середньодобова ГДК і-ї забруднюючої речовини, мг,м³.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також коли рівні забруднення атмосфери населеного пункту і-ю забруднюючою речовини не перевищують ГДК, значення коефіцієнта К_зі приймається рівним 1.