double arrow

Платіжний баланс України

4

До 1993 р. статистика міжнародних операцій України була представлена торговельним балансом, балансом фінансових ресурсів та валютним планом країни.

Спеціальною Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 17 вересня 1993 р. на Національний банк України було покладено відповідальність за складання узагальненого платіжного балансу України. Поява Концепції побудови банківської та грошово-кредитної статистики і статистики платіжного балансу (далі - Концепція) була зумовлена загальнодержавною потребою незалежної України у визначенні її місця в світовому співтоваристві, розвитку банківської та фінансової систем, а також у зв’язку з покладенням на Національний банк відповідальності за формування платіжного балансу держави.

Дану Концепцію було затверджено постановою Правління Національного банку України №101 від 20.05.1994 р.

Як зазначено у Концепції, розробка і складання платіжного балансу базуються на єдиній методології відповідно до стандартної класифікації компонентів і структури зведеної інформації. За формою складання платіжний баланс України визначається як зведений статистичний звіт (за певний період часу) про здійснення міжнародних операцій українських резидентів з резидентами інших країн світу.

Інформаційну базу платіжного балансу (як і в світовій практиці) становлять такі джерела:

· дані банківської системи про надходження платежів з-за кордону і здійснення платежів за кордон (фінансові операції з нерезидентами);

· інформація про пересування товарних потоків через кордон (міжнародна торгівля);

· статистичні спостереження підприємств та організацій з метою збирання повної та додаткової інформації (статистична звітність експортерів та імпортерів продукції, інвесторів, та одержувачів іноземних інвестицій тощо).

МВФ отримує платіжний баланс України з 1994 р. З квітня 1996 р. розпочато видання щоквартальника “Платіжний баланс України”, в якому публікуються табличні дані з платіжного балансу, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектора економіки та впливу поточної економічної політики на його стан.

Уперше сторінку України з показниками грошово-кредитної статистики (починаючи з грудня 1992 р.) і статистики платіжного балансу (починаючи з 1 кварталу 1994 р.) було надруковано у липневому випуску збірника МВФ - “Міжнародна фінансова статистика” (“International Finansсial Statistics” — публікується англійською мовою і виходить щомісячно з січня 1948 р. – основне статистичне видання Міжнародного валютного фонду). Україна стала шостою серед країн-членів МВФ (які входили до складу СРСР) – після Латвії, Литви, Естонії, Молдови та Росії, котрі представлені у зазначеному збірнику.




Національний банк України складає платіжний баланс, який базується на основі м/н операційній системі звітності (ITRS-international transaction reporting system), яка була розроблена у січні 1993 р. Операції звітуються у початковій валюті, накопичуються та кодуються у відповідності з ВРМ5 стандартною класифікацією.

Сучасний стан і динаміку платіжного балансу України можна подивитися за Інтернет-адресою Національного банку України.

Глосарій

Авансова оплата — імпортер самостійно або через свій банк чи банк – експортера оплачує товар у момент передачі ним замовлення експортеру.

Акредитив – угода, де банк зобов’язується за проханням клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар. Чи негоціацію (купівлю) документів. Виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.



Банківський вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Банківський переказ – це розпорядження, що пересилається (як правило, електронною поштою) банком однієї країни банкові іншої країни. За його допомогою дається вказівка дебетувати депозитний рахунок першого з них і кредитувати рахунок певної особи чи установи.

Банківський чек – письмовий наказ банку – володаря авуарів за кордоном своєму банку – кореспонденту про перерахування визначеної суми з його поточного рахунку власнику чека.

Відкритий банківський рахунок — метод платежу, за яким продавець просто відправляє рахунок-фактуру покупцеві, який має заплатити у визначений час після її отримання (ніякого документарного підтвердження, використовується тільки з філіями та іншими підрозділами).

Документарний переказний вексель для інкасуванняекспортер після здійснення перевезення товарів імпортеру, пред’являє вексель і документи у свій банк. Банк передає їх банку – імпортера для інкасації. Експортер отримує гарантії, що він отримає оплату до того, як документи будуть передані імпортеру. А імпортер отримує гарантії, що всі документи будуть у належному стані.

Зовнішньоекономічна угода (контракт) – це матеріально оформлена угода суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Інкасо —банківська операція, завдяки якій банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за відвантажені в його адрес товари і послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок експортера в банку.

Комерційна тратта(переказний комерційний вексель) — містить письмовий наказ векселядержателя (трассанта), адресований платнику (трассату), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний строк.

Консигнація – означає, що експортер транспортує свої товари імпортеру, але при цьому зберігає право власності на ці товари до тих пір поки імпортер не продасть їх та не розрахується з експортером ( консигнатором).

Міжнародні розрахунки – це система організації і регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин.

Платіжний баланс (balance of payments) –це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення категорії “міжнародні розрахункові операції”.

2. Які основні форми міжнародних розрахунків?

3. Зробить опис здійснення акредитивної форми розрахунків.

4. Назвіть переваги та недоліки застосування акредитивної форми розрахунків для експортера та імпортера?

5. Дайте схему інкасової форму розрахунків.

6. Назвіть ризики, що виникають при здійсненні міжнародних розрахунків.

7. Дайте визначення платіжного балансу. Який його економічний зміст?

8. Яка структура платіжного балансу?

9. Дайте визначення активу або дефіциту торговельного балансу?

10. Які основні складові балансу послуг?

11. Яка структура балансу руху капіталів і кредитів?

12. Охарактеризуйте операції з ліквідними валютними активами.

13. Яка сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ?

14. Перелічіть основні фактори, які впливають на платіжний баланс.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Організаційні засади міжнародних розрахунків.

2. Форми міжнародних розрахунків.

3. Платіжні умови зовнішньоекономічних угод.

4. Економічна сутність платіжного балансу.

5. Структура платіжного балансу.

6. Класифікація платіжного балансу за методикою МВФ.

7. Фактори, що впливають на стан платіжного балансу.

8. Платіжний баланс України. Сучасний стан.

 

 

Література

Основна

1. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2002. — с. 223-233.

2. Внешнеторговые сделки/ Составитель И.С.Гринько – Сумы: Фирма “Реал”, 1994. — с. 96.

3. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч.II. Международная макроекономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. Учебное пособие для вузов. — М.: Междунар. Отношения, 2000. — с. 126-151.

4. Международные валютно-кредитны и финансовые отношения: Учебник / Под. ред Л.Н.Красавиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2000. – с. 211-228, 122-154.

5. Рязанова Н.С.Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисц. – К.: КНЕУ, 2001. — с. 94-105.

6. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ.нац.торг.-екон. ун-т, 2000. — с. 67-93.

Додаткова

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учеб. пособие. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. – с. 157-178.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : Підручник. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К.: Т-во “ Знання “ , КОО, 1999. – 305 с.

3. Долгов С.О. Единая валюта стран Европейского союза - евро: проблемы и перспективы // Деньги и кредит, 1998. -№7. - с.29-45.

4. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини:Навч.посібн.для студентів економічних спеціальностей. Львів: Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”,1999 -с.166-186.

5. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика: Теория и политика. Учебник для вузов: Пер. с англ. - М.: Экономический ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997. – с. 334-633.

6. Кузнецова Н.В. Перспективи створення валютної системи / Фінанси України, 1997. - №12. - с. 59-63.

7. Миклашевская Н. Валютный курс./ МЭ и МО, 1998. - № 2. - с. 52-66.

8. Миклашевская Н. Платежный баланс./ МЭ и МО, 1998.- № 1. - с. 66-80.

9. Михайлов Д.М. Международные расчеты и гарантии. - М.: ФБК - ПРЕСС, 1998.

10. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / За ред. А.С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1997.

11. Міжнародні економічні відносини: Сучас. міжнарод. економ. відносини: Підручник для студентів екон. вузів і фак. /А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, С.Я. Боринець/, - К.: Либідь, 1992. - с. 15-162.

12. Овчиников Г.П. Международная економика: Учеб.пособие – спб: из-во Михайлова В.А. ” Полиус ”, 1998, с. 11-39, 69-259.

13. Пискулов Д.Ю. Теория и практика валютного дилинга // Foreing Exchange and Money Market Operations: Прикладное пособие. – 3-е изд., испр. и доп. – М.:ДИАГРАММА 1998. –256с.

14. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.

 

Заказать ✍️ написание учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
4

Сейчас читают про: