Походження і функції банків

Тема 8. Кредитні системи

Поняття, передумови становлення і структура кредитної системи

Походження і функції банків

Центральний банк та його функції

Комерційні банки як основа кредитної системи

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути їх види та операції

Банківські ресурси як основа функціонування банку

Пасивні операції комерційних банків

Активні банківські операції

Характеристика основних видів банківських кредитів

Комісійно-посередницькі операції банків

Ризики у банківській діяльності

 

Поняття, передумови становлення і структура кредитної системи

Кредитна система – це сукупність кредитних інститутів країни, а також форм і методів організації кредитних відносин в суспільстві.

Кредитні інститути – це суб’єкт ринку, сферою професійної діяльності якого є перерозподіл тимчасово вільних коштів на засадах повернення і сплати процента.

Формування і розвиток кредитної системи визначається двома об’єктивними економічними передумовами:

- поява на певному етапі суспільного розвитку потреби у специфічній формі підприємницької діяльності, пов’язаної із нагромадженням і розподілом тимчасово вільних коштів суб’єктів ринку.

- необхідність впорядкування організації і технічного обслуговування зростаючих обсягів грошового обігу, що пов’язано із розширенням товарного виробництва із сфери торгівлі.

Структура кредитної системи включає в себе:

1. Банківська системи – це сукупність різних видів банків, банківських установ у їх взаємозв’язку, що існує у тій чи іншій країні в певний історичний період.

Причинами необхідності створення банківської системи є:

1. Необхідність здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків із загально суспільними інтересами – забезпечення сталості грошей і стабільності роботи всіх банків;

2. Забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку, створення умов для його стабільного функціонування.

Основними типами побудови банківської системи є:

1. Однорівнева. Передбачає горизонтальні зв’язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій (характерна для слаборозвинених країн, а також для країн з тоталітарним та адміністративно-командним режимом управління).

2. Дворівнева. Характерна для країн з ринковою економікою та складається з двох рівнів: верхній – центральні (емісійні) банки, які співпрацюють з банківськими інститутами та урядовими структурами; нижній – комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації та населення.

Банк – це особлива установа, що акумулює тимчасово вільні грошові кошти, надає їх в кредит, здійснює розрахунки та інші фінансові операції.

Фінансові операції банків пов’язані із забезпечення господарського обороту необхідними платіжними засобами, обслуговуванням руху капіталів, посередницькими послугами, управління майном.

2. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути зосереджують свої операції лише на окремих сегментах грошового ринку або окремих групах клієнтів доповнюючи діяльність банків.

3. Інфраструктура – це комплекс допоміжних засобів які забезпечують нормальне функціонування інститутів кредитної системи.

До її складу належать:

- розрахункова мережа;

- інкасаторське та охоронне обслуговування;

- інформаційне забезпечення;

- національні асоціації кредитних установ;

- системи захисту інтересів вкладників.

 

Походження і функції банків

Зародження банківської справи припадає на 7-6 ст. до нашої ери коли у стародавньому Вавилоні деякими храмами здійснювались операції із прийому вкладів і видачі позик. Такі ж операції згодом здійснювались у Стародавній Греції та Римі, однак були уже доповнені обміном монет.

Першим банком сучасного типу вважається заснований у 1407 р. банк «Св. Григорія» у місті Генуя. Остаточне формування банків як кредитних інститутів припадає на той період розвитку товарного господарства у 17-18 ст. коли виникла необхідність у мережі спеціалізованих установ, які б регулювали і організовували заплутаний грошовий обіг і здійснювали у більш широких масштабах кредитні операції.

Отже, походження сучасної банківської справи полягає у діяльності Стародавніх банкірів та середньовічних міняйл.

Банки як універсальні кредитні установи сучасного типу вперше з’являються із заснуванням таких акціонерних банків як:

- Банк Англії у 1694 р.

- Банк Шотландії у 1965 р.

Сучасні банки являють собою самостійні господарюючі суб’єкти, які виробляють і реалізують власний продукт. Продуктом діяльності банків є формування грошової маси в економіці, а також надання різноманітних послуг, пов’язаних із видачею кредитів, здійсненням розрахунків, управлінням майном, наданням гарантій поручительств та консультацій.

Суть банків виражається у їхніх функціях. Основними серед яких є:

1. Кредитування економіки, що передбачає надання банкових позик підприємствам, державі і населенню на різні потреби;

2. Акумуляція тимчасово вільних грошових коштів в економіці, що передбачає залучення доходів і заощаджень суб’єктів ринку з метою їх прибуткового використання шляхом вкладення у різні види активів;

3. Організація платежів у господарстві, що пов’язано із використанням акумульованих на банківських рахунках коштів в якості засобів обігу і платежу;

4. Створення кредитних засобів обігу, що визначає надходження в оборот додаткових платіжних засобів в процесі первинної і вторинної емісії.

Основною характерною ознакою діяльності саме банку є виконання ним у сукупності трьох основних операцій:

- залучення коштів на вклади;

- видача кредитів;

- здійснення розрахунків.

Дані операції дозволяють здійснювати емісію грошей в процесі депозитного і кредитно-розрахункового обслуговування всіх суб’єктів ринку.