Організація аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Інтеграційні процеси, притаманні сучасній світовій економіці, об’єктивно зумовлені низкою факторів, які спонукають суб’єктів господарської діяльності розширяти географію своїх економічних інтересів, тобто шукати виходу за межі своєї країни.

До таких факторів можна віднести:

а) нерівномірність економічного та науково-технічного розвитку країн;

б) відмінності в забезпеченні сировинними ресурсами та в природно-кліматичних умовах;

в) відмінності в густоті заселення країн та в рівні загальної та фахової освіти населення.

Дія названих загальних факторів значно посилилась в Україні внаслідок таких обставин:

1. Здобуття політичної та економічної незалежності Україною, що спричинилося, з одного боку, до втрати прямого доступу до сировинних ресурсів інших незалежних держав СНД, а з другого — до ускладнення реалізації власної продукції внаслідок активного створення митних кордонів та протекціоністського податкового законодавства.

2. Ринкові перетворення в Україні, що створили можливість для будь-якої фізичної чи юридичної особи стати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності.

3. Прагнення України інтегруватися до економічних структур Європи, тобто найбільш розвиненої та благополучної частини світу.

Зважившись розпочати зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД), будь-яке підприємство має точно з’ясувати для себе її можливі позитивні та негативні сторони.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб'єктів господарської діяльності України (частіше підприємств) та іноземних суб'єктів господарської діяльності, яка заснована на взаємовідносинах і здійснюється на території України або за її межами.

Позитивні сторони ЗЕД:

1. Значне розширення ринків збуту власної готової продукції та ринків сировинних ресурсів.

2. Можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій.

3. Накопичення інвалютних грошових коштів і в такий спосіб страхування фінансових ресурсів підприємства від знецінення внаслідок інфляції національної валюти.

4. Значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Негативні сторони ЗЕД:

1. Конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками ана­логічної продукції.

2. Міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн.

3. Значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних та транспортних катастроф у зв’язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень.

4. Невиконання іноземним партнером своїх зобов’язань у зв’яз­ку з політичними змінами в його країні.

Джерела аналізу зовнішньоекономічної діяльності:

а) установчий договір;

б) форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

в) синтетичні облікові регістри (журнал-ордер 13 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 4 (за скороченою журнально-ордерною формою) або Головна книга (за меморіально-ордерною формою));

г) аналітичні регістри (книга реєстрації акцій, відомості реєстрації власників акцій (для виплати дивідендів за підсумками звітного року), підписні відомості або договори на купівлю акцій із засновниками АТ або самим акціонерним товариством).

Одним з основних напрямків проведення аналізу показників макроекономічного середовища ЗЕД є аналіз загальних показників експорту (імпорту) товарів,продукції.

Аналіз загальних показників експорту (імпорту) товарів, продукції. Як свідчать статистичні дані, станом на 1 кв. 2009 р., поглиблення кризових явищ у світі та в Україні визначило збереження в I кв. 2009 р. дефіциту платіжного балансу, насамперед, у частині фінансового рахунку. Формування значного від'ємного сальдо рахунку фінансових операцій (4,5 млрд. дол. США) було спричинене уповільненням притоків довгострокового капіталу, значним відтоком короткострокових кредитів та високим попи­том на іноземну валюту. Обвальне падіння світового попиту та зниження цін на світових товарних ринках призвели до падіння обсягів експорту товарами та послугами, викликавши серйозний спад вітчизняного промислового виробництва. Водночас під впливом різкого послаблення обмінного курсу та скорочення внутрішнього попиту, імпорт скорочувався ще більш активно, що призвело до зменшення дефіциту поточного рахунку до 819 млн. дол. США.

У I кв. 2009 р. експорт товарів, становив лише 8,5 млрд. дол. США, що на 39,2% нижче ніж у відповідному кв. 2008 р. та на 37,7% нижче ніж у попередньому. Через світову економічну кризу та зниження світового попиту значно зменшились фізичні обсяги експорту. Падіння цін на товарних ринках призвело до зниження експортних цін і відповідного зменшення вартості експортованих товарів. Навіть девальвація гривні та відповідне підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів не компенсувало негативних наслідків стагнації світових товарних ринків.