Сучасні тенденції розвитку монетарної політики

До основних тенденцій розвитку монетарної політики на сучасному етапі можна віднести:

· різко зросла необхідність міжнародного узгодження кредитно-грошової і валютної політики, посилилося міждержавне регулювання банківської діяльності;

· важливою особливістю сучасних схем регулювання є тенденція до універсальності і спільності;

· водночас, домінуючим принципом монетарної політики стає орієнтація на внутрішню рівновагу, що поступово субординує усі інші аспекти монетарного вибору у відкритій економіці (мобільність капіталів, валютний курс);

· грошово-кредитна політика, спочатку спрямована на кон’юнктурне регулювання, що має безліч цілей і велику різноманітність інструментів, все більше стала орієнтуватися на поліпшення фінансового середовища: стабільність валютних курсів і цін фінансових активів; контроль за ризиками фінансових посередників; створення умов, необхідних для підвищення ефективності кредитно-фінансової системи;

· посилюється тенденція дерегулювання грошового обігу;

· дієвість регулювання забезпечується за рахунок встановлення максимально широких за охопленням, але ліберальних норм регулювання;

· необхідною умовою ефективності регулювання грошового обігу стає його гнучкість, тобто здатність до постійного коректування його форм і методів з метою досягнення їх відповідності ступеню розвитку грошово-кредитної сфери;

· замість регулюючого впливу з використанням різноманіття інструментів центральні банки вважають за краще використовувати декілька непрямих інструментів “точної настройки” грошового ринку, що дозволяють швидко реагувати на кон’юнктурні коливання;

· прямі методи регулювання не зникають, але відходять на другий план;

· у багатьох країнах був обмежений доступ комерційних банків до кредитів центрального банку шляхом підвищення його облікової ставки; також був ослаблений тиск резервних вимог на банки, в даний час зміна норм резервування як інструмент коректування ліквідності банків використовується досить рідко;

· у розвинутих країнах валютні курси втрачають роль функціонального фактора монетарної політики, оскільки їх коливання відірвалися від фундаментальних макроекономічних процесів, поведінка не відповідає структурним критеріям побудови макромоделей, а надійність прогнозування падає.