Центральні і місцеві органи влади та управління ЗУНР

10.1918 -06.1919 р.Українська Народна Рада - тимчасовий законодавчий орган республіки, не мала постійного складу.В 11.1918 вона доповнюєтьсяпредставниками з повітів та великих міст. 4.01.1919 створ. Президія Ради у складі Президента(тотожна посаді спікера в парл.) (Є.Петрушевич) і 4 заступників. Президент скликав засідання УНРади і головував на них. Президія організовувала роботу законодавчого органу в сесійний період. Цього ж дня створено Виділ УНРади (Президент і 9 членів)(функції колегіального глави держави, скликався президентом). Рішення ухвалювалося більшістю, за рівності голосів перевагу мав президент. Виділ відповідав за внутр. і зовн. політику в державі.Члени УНРади мали депутатську недоторканність, право безоплатного проїзду територією ЗУНР.Існували депутатські комісії. Попри наміри створити кілька комісій, було створено лише одну - фінансову. Після переїзду УНРади до Станіслава на поч. 1919 р., створено більше 10 галузевих комісій, які розробляли законодавчі проекти.УНРада 31.03.1919р. ухвалила Закон про скликання Сейму ЗУНР, а 13.04.1919р. - Закон про вибори до Сейму. Однопалатний Сейм мав обиратися громадянами на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Активне виборче право належало громадянам з 21 року, пасивне - з 25. Посли Сейму обиралися за національно-пропорціональною системою.Сейм мав скл. з 226 послів. Українці - 160 послів, поляки - 33, євреї - 27, австрійці - 6. Територію поділялась на 18 виборчих округів, але провести вибори не вдалося. 6.06.1918 року Є. Петрушевича було проголошено Диктатором ЗУНР. Для виконання диктаторських функцій утворив Колегію головноуповноважених і Військову канцелярію. Державний Секретаріат - уряд ЗУНР – оч. К.Левицьким, сформ. 9.11.1918 р. До нього перейшли виконавчі функції державної влади. У його І складі було 14 міністерств: внутрішніх справ, зовнішні, військових, фінансів, юстиції, торгівлі та промислу, шляхів, земельних справ, харчових справ, пошти і телеграфу, праці та суспільної опіки, суспільного здоров’я, освіти, публічних робіт, віросповідання. На поч. 01.1919 року К.Левицький іде у відставку. Прем’єром призначається С.Голубович. У складі уряду було утворено ще три секретарства - польське, єврейське і німецьке. Пізніше за рахунок об’єднання секретарств їх кількість була скорочена до 10.Після переїзду до Станіслава в руках Державного Секретаріату тимчасово зосереджувалися функції законодавчої влади.Впродовж І пол.1919 р. третю гілку влади створено не було. В ЗОУНР не існувало судового органу найвищої інстанції.

Місцеві органи. 1.11.1918р. УНРада проголосила ліквідацію на всій тер. дер. старих органів та утворення нових - національних. У селах та містах - громадські та міські комісари; у повітах - повітові комісари. У всіх адмін.-тер. од. були сформовані т.зв. „прибічні ради”, які виконували функції дорадчого органу. Повітового комісара призначав державний секретар внутрішніх справ, а сільських, міських комісарів і „прибічні ради” обирало населення. Згідно Закону „Про адміністрацію ЗУНР” від 16.11.1918 повітовий комісар був вищим представником влади у повіті: 1) оберігати інтереси укр. державності та протидіяти будь-яким спробам завдати їй шкоду; 2) приймати присягу від службовців повітових служб; 3) приймати рішення у випадку відмови австрійських службовців від виконання своїх обов’язків; 4) затверджувати розпорядження повітових властей; 5) давати дозвіл на носіння зброї цивільному населенню; 6) здійснювати нагляд за діловодством усіх державних органів і службових осіб у повіті. Закон регламентував також порядок виборів, структуру та функції „прибічних” національних рад. Передбачалося збереження старих кадрів службовців. Вимоги до службовців державного апарату: громадяни України, бездоганна поведінки, володіння укр. м. і мовою хоч би однієї з національних меншин, не старші 40 років. Запроваджувалося річне стажування й іспит перед спеціальною комісією.

Судові органи ЗУНР.

Судоустрій і судочинство спочатку залишалися без змін. Судді й допоміжний персонал мали присягнути на вірність укр. народові. Звільнено лише тих, хто скомпрометував себе антиукр. дія-тю. У 1919 тер. держ. поділена на 12 судових округів і 130 судових повітів. З урахуванням національного складу в них належало обрати суддів окружних і повітових судів (102 українця, 25 поляків, 17 євреїв). Через нестачу кадрів термін стажування суддів скорочувався з 3 до 2р. За воєнного часу тимчасово припинялася ді-ть суду присяжних, запроваджувалися принципи гласності, змагальності, права звинуваченого на захист, здійснювався перехід його на укр. мову.

Продовженням судової реформи - спеціалізація І судової ланки й створення судових установ ІІ та ІІІ інстанцій. Окружні й повітові суди мали розглядати цивільні справи. Для кримінальних справ в повітах утворювалися трибунали (з1 або 3 призначуваних Секретарством юстиції суддів), ІІ - Вищий суд і ІІІ (останньою) - Найвищий державний суд. До їх обрання зазначені функції покладалися на створені у 03.1919 р. при Станіславському окружному суді Окремий судовий Сенат ІІ інстанції та Окремий судовий Сенат ІІІ інстанції. До їх обрання функції ІІ і ІІІ судової інстанції виконували Окремий судовий Сенат ІІ інстанції та Окремий судовий Сенат ІІІ інстанції, створені 8.03.1919 при окружному суді у Станіславі.

З 30.11.1918р. на тер. ЗУНР при кожній військовій команді запроваджувалися польові суди, діяльність яких поширювалася на військовослужбовців і цивільних осіб, що вчинили злочини проти безпеки, цілісності держави, її обороноздатності тощо. Смертні вироки затверджувалися урядом республіки.

16.11.1918р. створено військову юстицію. Структура військових судів: Військові окружні суди (у трьох областях) - І інстанція. Суди колегіальні (з 3 суддів); Найвищий військовий трибунал; Верховний військовий суд - найвища інстанція військової юстиції.

Створено військову прокуратуру, оч. ген. військовий прокурор. У 3 військових обл. існ. військові прокуратури, в округах - військові офіцери. Створені Державна прокураторія на чолі з Генеральним прокурором, нотаріат, військова юстиція.Створені також прокуратура на чолі з Генеральним державним прокурором, нотаріальна служба.

Важливого значення надавалося в ЗУНР створенню органів охорони громадського порядку. 6.11.1918- УНРада - рішення про створ. Корпусу укр. держ. жандармерії. Корпус оч. Команда укр. держ. жандармерії на чолі з головним комендантом. На місцях утворювалися окружні та повітові команди жандармерії на чолі з окружними і повітовими комендантами. Низова ланка жандармерії - сільські і міські станиці, оч. жандармські сільські і міські коменданти. На місцях продовжувала діяти і народна міліція. Вона формувалася на громадських засадах шляхом виборів.