Створення Галицької СРР. Та її державний апарат

Га́лицька Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка — територіальне утворення, проголошене 15 липня 1920 року Галицьким революційним комітетом (Галревком) на частині західноукраїнських земель під час польсько-радянської війни 1920 року зі столицею в Тернополі.

Створення ГСРР відбулося за директивами з Москви і під безпосереднім керівництвом Володимира Леніна.

Галицька Соціалістична Радянська Республіка була створена керівництвом РСФРР під час походу Червоної армії на Польщу як політична структура та плацдарм для подальшої комуністичної експансії в Центральну Європу. Галревком 15 липня 1920 року опублікував декларацію «До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів усіх капіталістичних держав», у якій проголосив про створення ГСРР.

Наприкінці липня Червона армія вступила на територію Галичини і 1 серпня Галревком перебрався в Тернопіль, де ухвалив декрет «Про встановлення радянської влади в Галичині».

Декретами Галревкому було ліквідовано приватну власність на засоби виробництва, встановлено 8-годинний робочий день, відокремлено церкву від держави та націоналізовано церковні маєтки, запроваджувалась єдина трудова школа із семирічним навчанням, націоналізовувалася земля.

У зв'язку з провалом походу Червоної армії на Варшаву 15 вересня 1920 року Галревком покинув Тернопіль, а 21 (23?) вересня 1920 року після відступу Червоної армії з території Галичини ГСРР припинила своє існування.

До складу ГРСР увійшли:

Бережанський, Борщівський, Бродівський, Бучацький,:Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Золочівський, Підгаєцький, Рогатинський, Скальський, Теребовлянський, Сокальський, Тернопільський, Чортківський і, частково, Бібрський, Кам'янко-Струмилівський, Перемишлянський, Радехівський повіти (територія сучасної Тернопільської і частково Львівської областей).

Найвищим керуючим органом республіки став Галицький революційний комітет (Галревком).

Детальніше: Галицький революційний комітет

Державна влада зосереджувалася в руках Галревкому та в його відділах — спочатку 12-ти, а згодом 18-ти, а також у Галицькій надзвичайній комісії для боротьби з контрреволюцією. На місцях створювалися сільські, містечкові і повітові ревкоми. Місцем перебування Галревкому став Тернопіль. До складу Галревкому входили В. Затонський (голова), М. Баран (заступник голови), М. Левицький, К. Литвинович, Федір Конар (Палащук), І. Немоловський та інші.

Офіційними мовами були визнані польська, українська та їдиш. Ревком прийняв декрет № 4 «Про ліквідацію державної мови». Всі мови, якими користується трудяще населення республіки, оголошувалися рівноправними: кожен громадянин мав право звертатися до всіх радянських установ з усіх питань усно або письмово своєю рідною мовою.

На території Галицької СРР в обігу були гроші різних валютних систем: царської Росії і Тимчасового уряду — рублі і «керенки», австро-угорські корони, німецькі марки та воєнні гроші «ост-рублі» і «ост-марки», польські марки, численні місцеві паперові гроші. Крім цих грошей, в обігу також були гроші країн Антанти — франки, фунти стерлінгів, долари.