Соціально-політичне становище Буковини в складі Румунії

Влада фальсифікувала дані перепису румунського населення (нац. принал. визначалась релігією: православні – румуни, ін.-етнічні групи),переселення румунських колоністів на землі Пн.Буковини, запровадження воєнного стану (1918-1928),політика румунізації (мова, імена, прізвища, назви міст і сіл), 1936р. – циркуляр про заборону вживати історичні назви, закриття укр. шкіл, ліквідація укр.. кафедри в Чернів. універі, заборона ввез. укр. книжок, переслідування укр.церкви, анти румунські повстання (Хотинське 1919р., Татарбунарьке 1924), відсутність умов для легальної політ.д-ті, д-ть компартії Буковини (із 1918) та її злиття з компартією Румунії. Діяльність єдиної легальної партії (з 1927р.)Укр. національна партія (УНП), оч. В. Залозецький (шукали компроміс із урядом Румунії, здобули декілька місць у румунському парламенті). Виділення з УНП радикального крила на чолі з О.Забачинським(нелегальна д-ть конспіративних груп за зразком оунівських).Переслідування укр. патріотів тривало й після проголошення в 1938 р. у Румунії королівської диктатури та розпуску всіх політичних партій, що змусило представників укр. громадських і релігійних інституцій Буковини й Бессарабії в 02.1939 р. звернутися до урядових структур з меморандумом (вимога рівних прав для укр. у всіх галузях суспільного життя, відміни порядку, відповідно до якого будь-яка громадська акція (конференція, з’їзд, семінар, духовний концерт тощо) вимагала спеціальної санкції МВС).Створюється Українська національна громада в Румунії лідерами колишньої УНП, представники якої весною 1940 р. уклали угоду з королівським урядом (захист прав укр. у галузі культури й освіти, викладання укр. мовою в початкових школах, ліцеї, університеті, проведення укр. мовою богослужіння тощо).