Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади

Звільнення України 1943—1944 рр. від фашистських загарбників викликало нове піднесення на Закарпатті. Партизани почали створювати у містах і селах підпільні народні комітети, головне завдання яких полягало в тому, щоб організовувати народ на боротьбу з окупантами.У жовтні 1944 р. Розгорнувся масовий рух за,вихід Закарпатської України з Чехословацької республіки те входження її до складу єдиної Української держави, Закарпатці проводили вибори у народні комітети, які стали тимчасовими органами державної влади. Для координації діяльності народних комітетів необхідно було створити представницький орган, повноважний реально здійснити вимоги населення про входження Закарпаття до України. З цією метою 26 лист. 1944 р. у Мукачевому відбувся Перший з'їзд народних комітетів Закарпатської України, на який з'явилися 663 делегати від усього Закарпаття. На порядок денний винесли такі питання:

1. Визволення Закарпатської України від німецько-угорських окупантів.2. Возз'єднання Закарпатської України з Україною. 3. Наділення селян, робітників і службовців землею та лісом. 4. Вибори Народної Ради Закарпатської України.З'їзд, висловлюючи волю населення, одноголосне прийняв Маніфест про возз'єднання Закарпатської Україні Україною і вихід зі складу» Чехословаччини. Обрана з'їзді Народна Рада Закарпатської України 27 листопада 1944 р. сформувала свій уряд у складі Президії Народі Ради та її уповноважених з таких питань: -внутрішні справ і державної безпеки;-комунального господарства фінансів; -землеробства; промисловості та торгівлі; -юстиції; -освіти; -комунікації; -охорони народного здоров'я; -соціальної опіки. Головою Народної Ради обрали І. Туряницю, заступниками голови — П. Сову і П. Лінтура.Місцевими органами державної влади, відповідно до адміністративно-територіального поділу, були окружні,, міські та сільські народні комітети. Сільські й міські народні комітети обиралися безпосередньо мешканцями, села чи міста на загальних зборах,окружні — делегатами сільських народних комітетів даного округу. Виконавчим органом місцевого народного комітету стала його-президія. Міста Ужгород, Мукачеве, Берегове, Севлюш, Хуст вважалися окремими адміністративними одиницями, і Народні комітети цих міст були підзвітними у діяльності безпосередньо Народній Раді Закарпатської України. Народна Рада і народні комітети обиралися на термін до остаточного розв'язання питання про возз'єднання Закарпаття з Україною.Місцеві народні комітети були органами державної влади і водночас органами місцевого управління. Норма, представництва до місцевих народних комітетів встановлювалась залежно від. кількості населення села, міста чи округу.Компетенції народних комітетів підлягали всі питання господарського, політ. і культ. будівництва, питання щодо загального добробуту населення. Вони розробляли місцевий бюджет і забезпечували його виконання, здійснювали керівництво і контроль за діяльністю підприємств та підпорядкованих їм органів управління, забезпечували реалізацію актів Народної Ради, охорону державного ладу і прав громадян. Виконавчим органом місцевого народного комітету була його президія, яка обиралася у складі від семи до 13 членів — залежно від к-сті населення округу, в тому числі голова президії і його заступники. У міських народних комітетах президія складалася з гол.президії, двох його заступників 12 членів. До президії с-кого народного комітету входили голова, його заступник і 1/3всіх членів сіл-кого нар. комітету. Члени президії народних комітетів очолювали відділи, що створювалися при місцевих народних комітетах. Народна Рада розгорнула широку законодавчу діяльність, видала і провела в життя деякі декрети, постанови і розпорядження про наділення землею малоземельного і безземельного селянства, про відкриття магазинів і максимальні ціни на товари, націоналізацію підприємств, залізничного транспорту, засобів зв'язку, запровадження цензури на періодичні та неперіодичні видання тощо