Становлення народно-демократичного ладу в Закарпатті та його правова основа

У період з моменту визволення від німецької окупації до 1947 р. найвищим органом державної влади в Закарпатській Україні була Народна Рада Закарпатської України, обрана наприкінці листопада 1944 р.. Народна Рада видавала декрети, постанови і розпорядження. Ці акти стосувалися всіх галузей господарства, всіх аспектів суспільного життя Закарпатської України. Підписані правові акти вступали в силу з дня їх опублікування у спеціальному друкованому органі Народної Ради – Віснику Народної Ради Закарпатської України. Вісник виходив з жовтня 1944 р. по січень 1946 р., до часу, коли Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Закарпатська область у складі УРСР, і на територію Закарпаття поширилось законодавство УРСР.

Для захисту завоювань народної влади були створені правоохоронні органи: міліція, суд, народна адвокатура, юридичні консультації, державні нотаріальні контори.

Так, Спеціальний суд Закарпатської України при Народній Раді засновано Декретом №22 від 18 грудня 1944 року. Завданням суду було здійснювати охорону нових демократичних порядків і вести боротьбу з державними злочинами як найбільш небезпечними для народного демократичного ладу. Цим декретом були позбавлені чинності всі закони і розпорядження, які діяли на Закарпатті до встановлення народної влади. Спеціальний суд складався з обраних Народною Радою голови, заступника голови і членів суду. Його вироки вважалися остаточними, але смертні вироки потребували затвердження Народною Радою.

На підставі Декрету №33 від 12 січня 1945 р. у всіх округах і містах Закарпаття були створені народні суди, що обиралися відповідними Народними комітетами і затверджувалися Народною Радою строком на три роки. Згідно з декретом всі справи розглядалися в народному суді з участю народних засідателів, що як новий демократичний принцип організації дійсно народного суду мало надзвичайно велике значення. Вищою судовою інстанцією встановлювався Вищий народний суд, який обирала Народна рада. Порядок діяльності Народних судів регулювався Тимчасовою інструкцією в кримінальних справах і Тимчасовою інструкцією в цивільних справах. Обидві інструкції були затверджені Народною Радою Закарпатської України 22 січня 1945 р. і на той час заміняли процесуальні кодекси.Урядовий орган Народної Ради Закарпатської України – «Вісник НРЗУ» в січні 1945 року повідомляв, що «Голова НРЗУ назначив Василя Русина головою, Михайла Калинова заступником голови, Михайла Кампова секретарем, Олексу Логойду і Івана Леднея членами Спеціального Суду Закарпатської України». Враховуючи те, що Спеціальний суд ввійшов до складу Вищого Народного суду як окрема категорія, то Голова Спеціального суду Русин Василь Павлович одночасно був і Головою Вищого Народного суду. У 1946 році Спеціальний Суд Закарпатської України отримав статус Закарпатського обласного суду. Русин В.П. займав посаду голови суду з 1945 року по 1952 рік. Далі, неповний рік (1952-1953) виконував обов’язки голови Закарпатського обласного суду Арсеньєв П.Р.