Правила подання посилань та оформлення списку використаних джерел

Посилання, в бібліографічному розумінні цього слова, - вказівки на джерела інформації (книгу, статтю, документ тощо), є обов'язковими у курсовій роботі, їх слід подавати в роботі (вступі, основному тексті, висновках, можливо - в додатках) безпосередньо після цитати чи даних, що потребують такого посилання, в квадратних дужках арабськими цифрами порядкових номерів бібліографічних описів цих джерел у списку використаних джерел, а потім (через кому) - номерів сторінок, на яких вміщено саме ту інформацію, на яку роблять посилання, наприклад "... господарська діяльність [31, с. 9]". Якщо в роботі просто згадується якесь джерело інформації, то посилання на нього не передбачає вказівку конкретних сторінок, наприклад "... у працях вчених [7; 12-14; 16]...".

Описи джерел мають бути повними і точними з дотриманням встановленої послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут слід насамперед на бібліографічні каталоги та покажчики. Але якщо виникає необхідність самостійно описати джерело, то слід звертатися до чинних державних стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском язьіке. Общие требования и правила".

Нижче наведено конкретні приклади оформлення посилань у тексті курсової роботи та бібліографічного опису джерел у списку використаних джерел.