2018-01-08
607
Чашки Петрі з МПА залишають відкритими на протязі 5 хв. на висоті 0,5 – 1,5 м. від підлоги (т.б. там де знаходиться сировина або дихальні шляхи працюючих). Чашки ставлять на листки паперу, в яких вони стерилізувались; кришки ставлять на бортик чашки. Потім чашки закривають і ставлять в термостат. Потім підраховують кількість колоній і розраховують по формулі, що запропонував Омелянським, в 1м3 повітря.
Встановлено, що на площі 100см2 МПА, за 5 хвилин осідає стільки мікроорганізмів, скільки їх є в 10 л. повітря. Тоді кількість мікроорганізмів в 1 м3 буде
Х = 
, де:
Х – кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря;
А- загальна кількість колоній, що виросли на МП, шт.;
В – площа чашки, см2
Т- час, хв..
100 – число для перерахунку площі чашки на 100см2;
100 – число для перерахунку 10 л. повітря в 1 м3.
Санітарна оцінка повітря в цеху вважається задовільною, якщо кількість бактерій і в 1 м3 не більше 1000.
Визначення наявності бактерій групи кишкової палички в змивах із рук, стін, обладнання.
|
|
|
Змиви беруть до початку роботи за допомогою ватного тампона і трафарету 10х10. ватний тампон готують із куска вати, який намотують на металеву проволоку і опускають в пробірку з 2 мл фізіологічного розчину або стерильну воду. Пробірки закривають ватною пробкою, тампон знаходиться вище рівня рідини.
Пробірки з тампонами і трафарети стерилізують при температурі 1200С на протязі 20 хв.
На об’єкт накладають трафарет і ретельно протирають тампоном змоченим в фізіологічному розчині, в двох взаємно перпендикулярних площинах. Потім тампон занурюють в пробірку відмивають і віджимають.
Для перевірки чистоти працюючого, змоченим тампоном протирають долоні, пальці, між пальцеві і піднігтьові участки з обох рук і занурюють в пробірку із якої він був вийнятий.
В журналі записують дату взяття проби, її порядковий номер і найменування досліджувального об’єкту.
В лабораторії проби доливають фізіологічним розчином (1:10), а при значному забрудненні об’єкту (1: 100). Потім пробірку ретельно крутять із розведень роблять посіви з метою:
a) визначення загальної кількості мікроорганізмів. Для цього 1 мл. розведення вносять на дно стерильної ч. Петрі і заливають МПА 10-15 мл.;
в) виявлення бактерій групи кишкової палички. Для цього на середовище Ендо вносять 0,1 мл. змиву розведенням 1:10 і шпателем рівномірно розподіляють по всій поверхні. Для прискорення виявлення БГКП використовують середовище Кода. Для цього в пробірку з 5 мл середовища добавляють 1 мл. змиву.
На другий день проводять облік результатів.
Приклад: на МПА виросло 200 колоній – це число множать на ступінь розведення 200 х 10 = 2000. число 20 – це кількість м/о в 1см 2 поверхні досліджувального об’єкта. На Ендо кишкова паличка росте у вигляді темно – червоних колоній з металевим блиском. Середовище Кода, при наявності БГКП, із зеленого кольору стає жовтим.
|
|
|
Санітарна оцінка досліджувального об’єкту.
Якщо на 1 см 2 поверхні об’єкта більше 1000 сапрофітних мікроорганізмів, або виявили кишкову паличку, потрібно провести негайно ретельне миття і дезинфекцію забрудненого об’єкту.
Після виконання лабораторної роботи студенти повинні:
знати: заходи по профілактиці харчових токсикоінфекцій та токсикозів, що викликаються мікроорганізмами, стійкість збудників до дії хімічних і фізичних засобів знешкодження; санітарні правила, умови і терміни зберігання, реалізації продукті, що швидко псуються.
вміти: готувати живильні середовища, визначати кількість мікроорганізмів у повітрі, у змивах із рук, устаткування, визначати бактерії групи кишкової палички у змивах та давати санітарну оцінку досліджувальним об’єктам.
