2018-01-08
1131
Плоскопаралельні кінцеві міри довжини - ПКМД (ГОСТ 9038-90) є вихідними вимірювальними засобами в машинобудуванні і ремонтному виробництві. ПКМД застосовують для перевірки і встановлення вимірювальних приладів та інструмента, для розмічування точних виробів, налагодження приладів, а також для контролю деталей.
ПКМД виготовляють у вигляді прямокутних паралелепіпедів з двома старанно доведеними площинами, що обмежують розмір плитки. Номінальним розміром кінцевої міри довжини є серединна довжина, тобто довжина перпендикуляра, опущеного із середини однією з вимірювальних поверхонь міри на протилежну вимірювальну поверхню.
На мірах 5,5 мм і менше значення номінальної довжини нанесено на одній із вимірювальних поверхонь, на мірах більше 5,5 мм - на неробочій поверхні.
Притирання кінцевих мір (місце зчеплення кінцевих мір між собою при прикладенні чи насуванні однієї міри на іншу при деякому тиску) обумовлене молекулярним притягуванням поверхонь, дуже малою шорсткістю і незначним відхиленням від плоско паралельності в присутності тонкого шару мастила (при звичайному промиванні мір в бензині товщина масляної плівки на поверхні становить приблизно 0,02 мкм). При досконалому знежиренні чи покритті товстим шаром мастила кінцеві міри не притираються. Завдяки властивості кінцевих мір притиратися є можливість складати з окремих мір блоки необхідних розмірів.
За точністю виготовлення кінцеві міри довжини випускаються чотирьох основних класів: 0; 1; 2 і 3. Клас точності кінцевих мір визначається допустимими відхиленнями серединної величини, плоскопаралельності вимірювальних поверхонь, а також якістю. Клас набору мір визначається нижчим класом окремої міри, що входить до набору.
Для кінцевих мір, що знаходяться в експлуатації, встановленні додаткові класи 4 і 5. На спеціальне замовлення можуть бути виготовленні більш точні кінцеві міри довжини класу 00.
Залежно від похибки, допущенної при атестації мір (за точністю визначення відхилень від плоскопаралельності), встановленні розряди мір: 1; 2; 3; 4 і 5. Для кожного із розрядів визначенні методи і засоби вимірювання. Міри 1-го розряду мають найменшу похибку.
При використанні кінцевих мір по класах за дійсний приймається номінальний розмір. При цьому допускається похибка, що дорівнює сумі відхилень серединних довжин, використаних у блоці мір. У такому випадку суттєво спрощуються розрахунки.
При використанні кінцевих мір по розрядах за розмір міри приймається її дійсне значення, вказане в атестаті. У цьому випадку до похибки вимірювань входять не похибки вимірювання, а похибки вимірювання серединних довжин мір. Застосування мір по розрядах дозволяє підвищити точність вимірювань у 2-4 рази, але ускладнює розрахунки в зв'язку з необхідністю врахування дійсних розмірів усіх мір.
Приклад. Для настроювання вертикального оптиметра використано блок кінцевих мір довжини, що складається з чотирьох мір: 1,005+1,38+6,5+50=58,885 мм.
Дійсний розмір блока кінцевих мір визначається дійсними розмірами мір, що входять до блока: 1,0048+1,3798+6,5005+50,004-58,8855 мм.
Промисловість випускає різні набори кінцевих мір довжини (табл.1). Усього передбачено 21 набір із стальних мір (від 4 до 112 шт.) і наборів з мірами з твердих сплавів (від 4 до 112 шт.).
З метою зменшення спрацювання до набору додаються захисні міри, що встановлюються по кінцях блоків. Захисні міри притираються до останніх тільки одним боком. Для розпізнавання вони мають з одного краю зрізані чи закруглені кути і особливе маркування.
Таблиця 1
Набори плоскопаралельних кінцевих мір довжини
| Номер набору | Кількість мір в наборі | Градації, мм | Номінальні значення довжини мір, мм | Кількість мір | Класи наборів |
| - 0,01 0,1 - 0,5 | 1,005 Від 1 до 1,5 Від 1,6 до 2 0,5 Від 2,5 до 10 Від 20 до 100 | 0;1;2;3 | |||
| - 0,01 0,1 | 1,005 Від 1 до 1,1 Від 1,2 до 2 Від 3 до 10 Від 20 до 100 | 1;2;3 | |||
| - 0,01 0,1 - 0,5 | 1,005 Від 1 до 1,5 Від 1,6 до 2 0,5 Від 2,5 до 25 Від 30 до 100 | 0;1;2;3 | |||
| 0,001 | Від 1 до 1,009 | 0;1;2 | |||
| 0,001 | Від 0,991 до 1 | 0;1;2 | |||
| Від 125 до 200 Від 250 до 300 Від 400 до 500 | 442 444 | 0;1;2;3 | |||
| Від 100 до 1000 | 0;1;2;3 | ||||
| - 0,01 0,1 - 0,5 | 1,005 Від 1 до 1,5 Від 1,6 до 2 0,5 Від 2,5 до 10 | 0;1;2;3 | |||
| 0,5 | Від 10,5 до 25 Від 30 до 100 | 0;1;2;3 | |||
| - 0,01 0,1 | 1,005 Від 1до 1,1 Від 1,2 до 2 Від 3 до 10 | 1; 2; 3 |
Різновидом кінцевих мір є щупи. Щупи - це стальні калібровані пластини, які призначенні для перевірки зазорів між деталями (поршень і циліндр, клапан і коромисло тощо). Крім того, щупи застосовують разом з різними приладами для контролю правильності і взаємного розміщення частин деталей.
Широко застосовують щупи при контролі "плоских з'єднань (шпонкових і шліцьових з'єднань, з'єднань кілець з канавками поршня тощо).
Щупи випускають наборами від №1 до №4, довжиною 50,100 і 200 мм і товщиною від 0,02 до 1 мм.
Для одержання потрібного розміру підбирають кілька щупів так, щоб їх загальна товщина дорівнювала необхідному розміру. Точність щупів значно нижча за точність мірних плиток. У поєднанні з лінійкою щупами можна визначити прямолінійність, а з косинцем - перпендикулярність.
