Робота № 4. Скелет грудних кінцівок

Прилади та препарати: скелети тварин, некомплектні кістки грудних кінцівок, таблиці.

На скелеті вивчають розміщення кісток грудних кінцівок та їх тип. Відмічають, які кістки лежать в основі окремих ланок грудних кінцівок.

Скелет грудних кінцівок поділяється на скелет плечового поясу і скелет вільної грудної кінцівки.

До скелета плечового поясу вищих тварин належить одна кістка – лопатка.

Лопатка. Визначають тип кістки, знаходять і вивчають проксимальний і дистальний кінці лопатки. На проксимальному розширеному кінці лопатки досліджують лопатковий хрящ. На дистальному кінці оглядають суглобову ямку, м’язовий горб і коракоїдний відросток. Для вивчення топографії лопатки та взаєморозташування із сусідніми кістками її з’єднують з плечовою кісткою. Потрібно також оглянути, в якому положенні (під яким кутом) лопатка розміщена в скелеті.

На зовнішній (латеральній) поверхні лопатки знаходять ость лопатки, передосну і заосну ямки. Порівнюють форму і будову лопатки різних видів свійських тварин. Знаходять акроміальний відросток на лопатці жуйних тварин.

Щоб скласти скелет кінцівки, треба вміти відрізняти ліву лопатку від правої. Для цього слід взяти лопатку в руку так, щоб м’язовим горбом вона була спрямована вперед, а медіальною поверхнею – всередину. Якщо лопатку для надання їй такого положення потрібно брати в праву руку, це означає, що лопатка з правої кінцівки, а якщо в ліву – з лівої. За формою лопатки та її ості відрізняють лопатку корови від лопатки коня.

Скелет вільної грудної кінцівки складається з таких кісток: плечової, кісток передпліччя, зап’ястя, п’ясті і пальців.

Плечова кістка. Вивчається тип і положення плечової кістки в скелеті. Беруть кістку в руку, тримають її так, як вона розміщена в скелеті тварини, розглядають і вивчають будову тіла кістки та її кінців.

На проксимальному кінці кістки знаходять голівку і м’язові горби. Голівка кістки міститься ззаду. По боках від голівки виступають м’язові горби: латеральний (більш розвинений) і медіальний. Між горбами на проксимальному кінці плечової кістки трохи спереду від голівки є спеціальний блок, по якому рухаються сухожилки двоголового м’яза плеча. Оглянувши цей блок на кістках різних видів тварин, легко переконатися, що на плечовій кістці коня блок роздвоєний, а в корів – суцільний. Порівняйте будову проксимального кінця плечової кістки коня і корови та встановіть відмінність між ними.

На дистальному кінці плечової кістки є добре виражена ліктьова ямка. Щоб встановити, з якої кінцівки плечова кістка, її беруть у руку так, щоб голівка проксимального кінця кістки була спрямована назад, а латеральний м’язовий горб знаходиться зовні.

Вивчають особливості будови плечової кістки в різних видів свійських тварин. З’єднують плечову кістку з сусідніми кістками (лопаткою та кістками передпліччя).

Кістки передпліччя. В основі передпліччя лежать дві кістки: променева й ліктьова. Оглядаючи променеву кістку, визначають її тип. Знаходять проксимальний і дистальний кінці. Тіло кістки розвинене і має характерну вигнуту форму.

На проксимальному кінці променевої кістки є суглобова поверхня, розділена невеликими гребенями на три ямки. Найширша ямка – медіальна. Отже, якщо взяти променеву кістку в руку так, щоб вигнутою спинковою поверхнею вона була обернена наперед, а найширшою ямкою всередину, то можна дізнатися, з якої кінцівки (правої чи лівої) ця кістка. Оглянувши дистальну суглобову поверхню, з’єднують її з верхнім шаром кісток зап’ястя.

Порівнюють будову променевої кістки різних видів тварин і встановлюють відмінності.

Потім вивчають будову ліктьової кістки. Переконуються, що тіло її рудиментоване у коней більше, ніж у корів. Знаходять тіло ліктьової кістки, ліктьовий та грифельний відростки (у корів), з’єднують кістки передпліччя з сусідніми кістками. Розглядають і вивчають їх положення в скелеті тварин.

Кістки зап’ястя. За типом короткі, розміщені в два шари. Оглядають і вивчають їх будову. Для цього краще використати препарат кісток зап’ястя, сполучених міжкістковими зв’язками. Знаходять основні і додаткові (сезамоподібні) кістки верхнього й нижнього шарів. Відлік кісток починають з медіальної поверхні. Порівнюють будову кісток зап’ястя корів і коней. Вивчають топографію кісток зап’ястя в скелеті тварин. Сполучають кістки зап’ястя з сусідніми кістками.

Кістки п’ясті. Вивчають будову на некомплектних кістках, а також у скелеті тварин. Підраховують кількість кісток п’ясті у різних видів тварин. Звертають увагу на будову кісток п’ясті у парнокопитних.

Розглядають тіло кісток, а також нижній блок. Знаходять і оглядають грифельні кісточки, вивчають їх будову і топографію. З’єднують із сусідніми кістками.

Кістки пальця. Знаходять і вивчають будову путової, вінцевої та копитової кісток у різних видів тварин. Оглядають і розміщують на своїх місцях сезамоподібні кістки пальців: у путовому суглобі – дві кісточки, в копитовому суглобі – одну човникову кісточку.

Складають палець тварини з окремих некомплектних кісток пальця.