Лабораторна робота № 3. І. Як класифікуються питальні речення

Картка №4

І. Як класифікуються питальні речення?

1.Власне питальні, заперечно-питальні, заперечно-спонукальні.

2.Заперечно-питальні, питально-спонукапльні.

3.Риторичні, власне питальні.

4.Власне питальні, риторичні, питально-спонукальні.

5.Питально-спонукальні, заперечно-спонукальні, риторичні.

ІІ. У якеому реченні підмет виражений прислівником?

1.Дуже корисно побувати ще раз у житті дитиною …(М.Чабанівський).

2.Люба! Ми у власне вчора досить надивились (В. Коломієць).

3.Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь).

4.Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях (В. Сосюра).

5.Писати вірші – дуже просто... (О. Підсуха).

III.У якому реченні присудок координується з підметом в роді й числі?

1.І бачу я в абстракції конструкцій Конкретність наших задумів і дій (Є. Летюк).

2.Ти сій і сади, сину, бо наше ремесло є леміш і чересло (М. Стельмах).

3.Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми (М. Упеник).

4.Який мій друг великодушниний (М. Чабанівський).

5.Золоте дозріле жито хвилювалося колоссям (Є. Божик).

IV.Знайдіть речення, в якому інфінітив входить до складу дієслівного складеного присудка.

1.Українська література може пишатися тим, що вона одною з перших припала до животворних пушкінських джерел (Р. Лубківський).

2.Ми йдем вам відплатить за сльози, кров, за муки… (В. Сосюра).

3.Ленін іде... і наказує нині – Щастя своє не віддати назад! (Ю. Гойда).

4.Леніна слухає молодість, Леніним дихає молодість і вічно слухати, вічно дихати буде (П. Перебийніс).

5.Стираються слова і на граніті, У давнину зника за віком вік, Та буде вічно жить і пломеніти, Як сонце в небі, слово більшовик (І. Гончаренко).

 

Картка № 5

І. Якими засобами оформляється питальне значення в питальних реченнях?

1. Питальна інтонація, вигуки, частки.

2. Питальні займенники, питальні частки, вигуки.

3. Порядок слів, частки, вигуки.

4. Питальна інтонація, порядок слів, питальні слова.

5. Питальні слова, порядок слів, вигуки.

II. У якому реченні підмет виражений вигуком?

1. Гучне “ура” було йому на відповідь (Ю. Слюлич).

2. Проспіва, протягне «ох!», Молока хильне за двох і вертається до хати (С. Олійник).

3. Агов, над містом я, на риштуванні, – Стружу, клепаю, зводжу дім – творю! (І. Нехода).

4. Добридень, Москва! Ти як вранішнє небо! (Я. Купала).

5. Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра» (І. Нехода).

III. У якому реченні присудок координується з підметом в числі й особі?

1. Ви актор, товаришу, справжнісінький актор-витівник (М. Чабанівськай).

2. Я не просто спішу. Я спішу до мети! (Є. Летюк).

3. Мене недавно знали всі як Зою. Тепер я – Таня (Є. Летюк).

4. Сили миру нездоланні (Н. Рибак).

5. Я – син Країни Рад! (М. Рильський).

IV. Знайдіть речення, в якому інфінітив не входить до складу дієслівного складеного присудка.

1. Я сотні раз проходив тут і все ж Без хвилювання перейти не можу Повз богатирський шерег древніх веж, Кремлівську варту, вікову сторожу (М. Бажан).

2. Камінь – не мертва брила. Камінь може кричати. Камінь, який скропила Сльозою пекучою мати (Л. Дмитерко).

3. Хто кращу пісню скласти зуміє, Той з вас ніколи не постаріє (П. Сингаївський).

4. Скільки різного, часто суперечливого може співіснувати в одній людині (Є. Божик).

5. Москва моя! Світять зірки п'ятикутні, І йдуть поклонитись народи майбутні На бронзові площі безсмертні твої (А. Малишко).

 

Картка № 6

І. Як класифікуються речення залежно від способу вираження предикативності?

1. Прості, складні.

2. Розчленовані, нерозчленовані.

3. Стверджувальні, заперечні.

4. Двоскладні, односкладні.

5. Поширені, непоширені.

II. Знайдіть речення, в якому підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням з кількісним значенням.

1. ри тисячі зим, на вітрах відгуло, Три тисячі весен у прірву спливло. Віків табуни як один пронесло, а мати стоїть воріженькам на зло (В. Базилевський).

2. Сто двадцять – це ж сила народу! (Ю. Смолич).

3. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків (Ю. Смолич).

4. Увечері в садку до пізньої ночі слухали ми одного з степових Гомерів, що знав напам'ять багато тисяч рядків народного епосу (О. Гончар).

5. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).

III. У якому реченні присудок координується з підметом у відмінку і числі?

1. Комуністичну Україну я так люблю!.. (В. Сосюра).

2. Любіть і боріться за щастя безкрає (В. Сосюра).

3. У Радянському Союзі всі трудящі – рідні друзі (Народна творчість).

4. Я – ленінець. Я – комуніст. Мене майбутнє зично кличе (Р. Братунь).

5. Врочистих слів великий зміст звучати зараз буде (І. Гончаренко).

IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком.

1. Та на варті миру твердо стали ми (Л. Дмитерко).

2. Революція стала мірилом, А Комуна – метою життя (Т. Коломієць).

3. Юркович не став заперечувати (Д. Бєдзик).

4. А на трибуні став арсеналець, Став арсеналець з іменем славним... Дощ? Ми й бурі не побоялись! У серці Жовтень палає Травнем! (М. Рильський).

5. Коли людина рано-вранці На вахту трудову встає, – В натхненні творчому, у праці їй силу Партія дає (В. Бичко).

 

Картка № 7

І. На які типи поділяються речення за наявністю другорядних членів?

1. Розчленовані, нерозчленовані.

2. Односкладні, двоскладні.

3. Повні, неповні.

4. Поширені, непоширені.

5. Прості, складні.

II. У якому реченні підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням з вибірковим значенням?

1. І хто з вас впав, – той знову оживе, Той знову оживе в народній згадці вдячній (М. Бажан).

2. Десятки рук вже підхопили кожного з нас (Ю. Смолич).

3. Кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і пошану до себе не тільки серед земляків... (М. Чабанівський).

4. Кожен стояв біля свого деревця... (М. Чабанівський).

5. Кожному з нас, у житті рядовому, – Бій то запеклий чи мирні труди, – Скільки траплялось в ладу бойовому: Ведучий упав? Уставай і веди! (С. Крижанівський).

III. У якому реченні присудок координується з підметом в числі?

1. Пісня і праця – великі дві сили (І. Франко).

2. Дні погожі та безхмарні Налилися цвітом (Л. Малишко).

3. Очі моєї мови – карі вогні досвітні. Руської – вечорові, сірі, стальні, блакитні (В. Бичко).

4. Життя – не дим і не омана (В. Сосюра).

5. Діти як квіти: поливай, то ростимуть (Народна творчість).

IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, в якому наявна абстрактна зв'язка.

1. Одна у світі правда для сторіч: Та, за яку у Жовтні кров проллято (І. Муратов).

2. Імення матері – священне, Імення матері єдине (О. Ющенко).

3. Яке це багатство – уміти зрозуміти іншого, уміти подати руку допомоги (Р. Іванченко).

4. Ранок був сонячний і чудовий (Ю. Смолич).

5....Не кров'ю братерською рідна людина людині – їх віра братає, хоч, може, й одвіку чужі (С. Голованівський).

 

Картка № 8

І. Як поділяються речення залежно від наявності чи відсутності структурно обов'язкових членів речення?

1. Поширені, непоширені.

2. Двоскладні, односкладні.

3. Розчленовані, нерозчленовані.

4. Повні, неповні.

5. Прості, складні, ускладнені.

II. Знайдіть речення, в якому підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням із значенням сумісності.

1. І ми з Віктором мовчки киваємо головами – згода (М. Чабанівський).

2. Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський).

3. Петро з старостами сидів на лаві (М. Коцюбинський).

4....А я таки у Київ з Петрусем помандрую, хоч що хочеш! (Т.Шевченко).

5. Я з тобою ані разу за руку не взявся. Я тобою, як зорею, з землі любувався (В. Стефаник).

ІІІ. У якому реченні присудок координується з підметом у відмінку?

1. Київські кручі – фортеці зелені (Л. Дмитерко).

2. Поле – що безкрає море (Панас Мирний).

3. Знаки минулого – літопис землі (М. Чабанівський).

4. Промені як вії сонячних очей! (Я. Тичина).

5. Путі Ульянових – безсмертні, незвичайні (Т. Ма-сенко).

IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна напівповнозначна зв'язка виявлення.

1. Я людей порівняв би з птицями, А чи птицею сам би став (Є. Летюк).

2. Вічний революціонер – Дух, наука, думка, воля – Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер (І. Франко).

3. Повітря зробилося прозорим та ясним, і буки зазеленіли в ньому, як рута (М.Коцюбинський).

4. Висоти тоді лиш вважаються взятими, Коли їх вершини Вінчаються Прапором (Є. Летюк).

5. – Якби я не став журналістом, водив би повітряні лайнери (М. Чабанівський).

 

Картка № 9

І. Які типи присудків виділено в монографії «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (За заг. ред. І. К. Білодіда,— К.: Наук, думка, 1972)?

1. Простий дієслівний присудок, простий дієслівний ускладнений, складений дієслівний, іменний складений, прислівниковий складений, складний присудок.

2. Простий дієслівний, складений (дієслівний, іменний, прислівниковий), складний присудок змішаного типу.

3. Простий дієслівний, складений дієслівний, складно-складений дієслівний, іменний складений.

4. Простий дієслівний, дієслівний складений, іменний складений, подвійні присудки.

5. Простий дієслівний, ускладнений простий присудок, дієслівний складений, іменний складений, складно-складений іменний.

II. У якому реченні підмет виражений семантичне неподільним словосполученням, що включає в себе такі компоненти: іменник у називному відмінку із значенням відрізка часу + іменник з часовим значенням у родовому відмінку.

1. Скільки літ пролетіло (М. Сингаївський).

2. Тисяча літ пролетить від останнього бою – Людям у людяний всесвіт проляже дорога (В. Коротич).

3. Це відбудови був початок (В. Колодій).

4. Середина зими, а так, наче осінь (О. Гончар).

5. Кінець дня минув у напруженій роботі (М. Трублаїні).

III. Знайдіть речення з простим некоординованим присудком.

1. Є осінь у весни і в осені весна, як у сльозах любов і зустріч у прощанні... (В. Сосюра).

2. Був ранок, сонце золотило далекі пагорби Сіцілії... (М. Чабанівський).

3. За лісом знову були поля (Ю. Смолич).

4. Мир у світі таки буде – його хочуть усі люди (Народна творчість).

5. Сну вже не було до ранку (Р. Іванченко).

IV. Укажіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна напівповнозначна зв'язка перетворення.

1. Ми вас вважаємо солдатами, А БАМ для нас – Передова (Є. Летюк).

2. З літами, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим. Нехай мені і не щастить, аби щастило іншим (О. Підсуха).

3. Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).

4. Те, що нам за днів царату тільки було мрією, дійсністю тепер явилось, діючою дією (П.Тичина).

5. Гордий дух Лесиної поезії, – а була ж то жінка, любляча, ніжна серце якої було пелюстково-вразливим, – не здавався б крицевим без ніжності (Р. Лубківський).

 

Картка № 10

І. Яким зв'язком пов'язується присудок з підметом?

1. Тяжіння.

2. Керування.

3. Кореляції.

4. Координації.

5. Прилягання.

II. У якому реченні підмет виражений семантичне неподільним словосполученням, що включає в себе слово з метафоричним значенням + іменник у родовому відмінку?

1. Згадується смак живої води із річечки Жеведа, над якою живуть народи-брати (Є. Гуцало).

2. Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву (Ю. Смолич).

3. Верхівки сосен у лісі були облиті сонячним багрянцем (В. Собко).

4. Звучить революції мова багряна! (Р. Братунь).

5. Юнь моя ромашкова, Юність яворова! Блискає за вибалком місяця підкова (А. Малишко).

III. Назвіть випадок формального неуподібнення головних членів у такому реченні: Єдина путь серед бур – назустріч! (О. Довженко).

1. Коли присудок виражений фразеологізмом.

2. Коли присудок виражений словом, що означає родове поняття.

3. Коли присудок виражає абстрактне поняття, яке не може мати форми множини.

4. Коли присудок виражений іменником із значенням сукупності.

5. Коли присудок наділений особливими формами вираження (невідмінюваними частинами мови (прислівники, вигуки), вільними словоформами і прийменниково-відмінковими формами).

IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна напівповнозначна зв'язка називання.

1. Донькою Прометея названо Лесю Українку ще за життя (Р. Лубківський).

2.Трьома великими вчителями назвав Рильський Шевченка, Пушкіна і Міцкевича (Р.Лубківський).

3. Це місце називається Лящовим (М. Чабанівський).

4. Прометеєм називає Шевченка український народ (О.Гончар).

5.За перемоги в час навали і в мирний час Його Величністю назвали робочий клас (М.Упеник).

 

Картка № 11

І. Які граматичні відношення виникають між підметом і присудком?

1. Атрибутивні.

2. Об'єктні.

3. Суб'єктні.

4. Предикативні.

5. Доповнюючі.

II. Знайдіть речення, в якому підмет виражений семантичне неподільним словосполученням, що являє собою поєднання неозначеного займенника з будь-якою прикметниковою формою в називному відмінку.

1. Це добре – щось лишається нетлінним, Прийшовши у всечасність назавжди! (В. Коротич).

2. Воно, те щось, тендітне й безплотне, ледве вловимою тінню бігло по житах і пшеницях, ховалося в ячменях (Ю. Збанацькшї).

3. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі (М. Стельмах).

4. В просторій кімнаті стояло щось із п'ятнадцять столиків (М. Трублаїні).

5. Прекрасне нове Запоріжжя. Є в нім не тільки вже щось рідне, нове, наше, але прекрасне нове (О. Довженко).

ІІІ. У якому реченні простий некоординований присудок виражений неозначеною формою дієслова?

1. А як хотілося вірити кожній людині, кожній людині відкривати своє серце (Г. Кривда).

2. Що може бути краще від друга? Нічого. Друг – над усе (Ю. Смолич).

3. Треба тільки уміти слухати (М. Коцюбинський).

4. Треба щось робити (М. Коцюбинський).

5. Він бігти, а я давай кричати (А. Головко).

IV. Назвіть речення з іменним складеним присудком, вираженим іменем з папівповнозначною зв'язкою тривання.

1. Братерство народів нашої Вітчизни стало яскравим прикладом для всіх миролюбних сил світу (Н. Рибак).

2. Чекання ставало нестерпним (В. Собко).

3. У дитинстві навіть маленьке горе здається великим (М. Чабанівський).

4. Солдатом рядовим стояв я на посту, На бойовім шляху, що вів до перемоги (М.Тарновський).

5. Обличчя майстра лишилося підкреслено привітним (В. Собко).

 

Картка № 12

І. У якій праці дано обгрунтування структурної схеми речення?

1. Белошапкова В.А. Современный русский язык: Синтаксис. – М., 1977.

2. Валгина Н.С. Синтаксис современного русского литературного языка. – М., 1973.

3. Распопов И.П. Строение простого предложения в современном русском языке. – М., 1970.

4. Грамматика современного русского литературного языка /Под ред. Н. Ю. Шведовой. – М., 1970.

5.Бабайцева В.В. Русский язык: Синтаксис и пунктуация. – М., 1979.

II. Знайдіть речення з власне інфінітивним підметом.

1. Мені ще мріяти і мріяти Про золоту осінню рань, Мені ще міряти і міряти Стежки надій і сподівань (Є. Летюк).

2. Перекладати Пушкіна – потрійне щастя: щастя відкриття, щастя творення і щастя душевного та духовного збагачення (Р. Лубківський).

3. Якби ви знали, як хотілося жити! (Ю. Смплич).

4. Нікому ще не вдалося повернути втраченого часу... (Я. Загребельний).

5. Бути вірним дружбі – значить ділити з другом не тільки радість, а й горе (В.Сухомлинський).

III. У якому реченні простий некоординований присудок виражений усіченою дієслівною формою?

1. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі – над колискою хай лине материнське ніжне «лю-лі» (П. Усенко).

2. Той ухо прихилив, а кум шу-шу-шу-шу... (Л. Глі-бов).

3. – Га-га-га, – гримлять збори, і тільки не сміються Степан та Мирон (М. Стельмах).

4. Цілий день, цілий день Тільки чути – «дзень!» та «дзень!» (М. Стельмах).

5. Одвернеться старий, бо сльози з очей тільки кап... кап... (О. Підсуха).

IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна контекстуальна зв'язка.

1. Двадцятий вік – це думка Іллічева, Його безсоння, мрія, мисль його творінь (Р. Братунь).

2. І кожна книжечка мала Безсмертя проявом була (М. Рильський).

3. І все ж головне у житті – уміти чесно виконувати свій людський обов'язок. Залишатися людиною справедливою, чистою і гордою (Р.Іванченко).

4. Усе мені тут здавалося рідним, зворушливим (Л. Чабанівський).

5. День надворі стояв похмурий, осінній, мрячний (В. Козаченко).

 

Картка № 13

I. Знайдіть речення з інфінітивно-іменним підметом.

1. Пісням лунати, поемам буть – поети е (І. Гончаренко).

2. Хотілося б бути людиною (Г. Кривда).

3. Як хочеш мати багато друзів – будь другом (Є. Летюк).

4. Бути якнайближче до правди. Відчувати, як пашить на тебе життя, самому бути схвильованим – тільки в такому стані берися до праці (О. Гончар].

5. Стати переможцем, залишитися ним, втримати таку честь – було його давньою мрією (В.Собко).

II. Назвіть випадок ускладнення присудка в реченні: А я взяла і вигадала свято – Тебе, моя поезіє, тебе! (Г. Світлична).

1. Повторення дієслівного присудка.

2. Вживання службового слова для підсилення значення.

3. Наявність двох особових форм дієслова, які виступають як єдине ціле.

4. Повторення присудка із запереченням.

5. Ускладнення дієслова іменем в орудному відмінку.

IІІ. Визначте в наведених реченнях іменний складений присудок з повнозначним дієсловом у ролі зв'язки.

1. Без всіх земних красот земля Була б людиною красива (Є. Летюк).

2. Весна стояла сонячна й дощова – сподівалися на врожайний рік (Ю. Смолич).

3. Лише на добро земля обізветься добром (М. Синеаївський).

4. Наша Радянська країна – одна з найбагатших лісових держав світу (М. Чабанівськиії).

5. Найкращим вінком безсмертю Тарасовому є живий вінок нашої дружби – ленінської дружби народів (О. Гончар).

ІV. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?

1. Сергій Миронович Кіров більшовик незламний (М. Рильський).

2. Я готовий наступного ранку – на Памір, на Таймир чи в село, Тільки в старість, молю до останку, Щоби жодних доріг не було (С. Крижанівський).

3. Усе – нужду і горе – переборе в юнацьких мріях сила молода (І. Гончаренко).

4. І праця в нас – господар, а не гість (С. Крижанівський).

5. Найдорожчий скарб наш – земля. Від неї сила, від неї життя (М. Сингаївський).

 

Картка № 14

I. Знайдіть речення з номінативним однослівним підметом.

1. Золоті мости дружби знаходились саме такими людьми (О. Гончар).

2. Поезія Пушкіна світить століттям, народам, поколінням (Р. Лубківський).

3. Хвиля теплого повітря вдарила мені з зали в лице (Ю. Смолич).

4. Круг нас завихрилося море людей... (М. Чабанівсь-кий).

5. За лісом виднілося мереживо дивовижних жовтавих нив (З газети).

II. Знайдіть речення, у якому простий дієслівний присудок виражений фразеологізмом.

1. Ніяк не йняв віри Грицько... (А. Головко).

2. Нас пригоди спинити не в силі (Я. Грабовсь-кий).

3. І не хотіла душа тому віри йняти (А. Головко).

4. Муха Макар не зміг добитися пуття... (Я. Панч).

5. Літак ставав ніби живою істотою... (В. Собко).

IІІ. Укажіть речення із складно-складеним присудком.

1. Ліси прикрашають землю... Вони вчать людину розуміти прекрасне (А. Чехов).

2. І не втомляюсь я вславляти Життєвості нової зміст. Так, на землі є син і мати, Бо є людина-комуніст (С. Крижанівський).

3. Земля кличе трудитись на ній: засівати, милуватися простором, збирати врожаї (М.Сингаївський).

4. Хіба за мою щирість ви могли б перестати поважати мене? (В. Гжицький).

5. Лелека, мабуть, і не думає злітати (6. Гуцало).

ІV. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?

1. Моя Вітчизна – безліч барв, Але вона – червона, Бо їй ту барву Жовтень дав Для всіх народів грона (Р. Братунь).

2. Не дістається Батьківщина в спадок. Вона – довічний невідплатний борг (В. Затуливітер).

3. Ми – партії великої сини, Правофлангові воїни народу (І. Нехода).

4. Пушкін це рух, енергія. Це життя (Р. Лубківський).

5. Зріднила нас усіх Вітчизна-мати, Планета наша – сонячна земля (М. Сингаївський).

 

Картка № 15

I. Знайдіть речення, в якому підмет вираженні! семантичне неподільним словосполученням з метафоричним значенням.

1. А в сипім небі Чумацький шлях показує дорогу (О. Довженко).

2. Настане золотий вік. Минуло «Бути чи не бути» (В. Сосюра).

3. Над заводом – задуманий дим, під очима – фіалки утоми (В. Сосюра).

4. Радянський Союз незмінне стоїть за мирне співіснування народів усіх країн (З газети).

5. Жовтнева соціалістична революція несла селу прапор колективізації (О. Довженко).

II. У якому реченні простий дієслівний присудок ускладнений часткою?

1. На Музичука написали, що вбитий, а він візьми й прийди (Є. Гуцало).

2. От, здається, ти зайдеш і сядеш тихенько до столу (Є. Летюк).

3. І я сів писати статті (Ю. Смолич).

4. Ти не плач, не плач, і пробач мені; чуєш, пробач (Л. Талалай).

5. Дивлюся на руки свої і питаю-питаюся: – Ну що вам і як вам, півділа зробили чи все? (В.Бровченко).

IІІ. Знайдіть речення із складно-складеним присудком.

1. Я любити тебе не покину, краю мій, і очей дорогих, поки серце моє солов'їне буде битись у грудях моїх (В. Сосюра).

2. - Я все знаю. Я вченим збирався стати (П. За-гребельний).

3. Ви чуєте мене, іуди, В заокеанській стороні! Живе Вкраїна й жити буде, Бо з нею йдуть брати усюди В комуністичні світлі дні (О. Богачук).

4. Сьогодні схвильовано йду я до вас, В заяві моїй кожне слово вогнисте. Як Ленін, як ви, хочу буть повсякчас, Прийміть в комуністи (Б. Стельмах).

5. Кожному я хочу серця дать краплину, Всім я хочу дати сонячних щедрот. Хочу обійняти, хочу привітати З святом Першотравня любий мій народ (Р. Братунь).

ІV. Укажіть, у якому випадку тире між підметом і присудком не ставиться.

1. Якщо дієслова-зв'язки в теперішньому часі немає, а підмет і присудок виражені називним відмінком іменника.

2. Якщо дієслова-зв'язки в теперішньому часі немає, а підмет і присудок виражені називним відмінком числівника.

3. Якщо перед присудком, вираженим іменником, стоять слова це, це є, то, ось.

4. Якщо підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова або ж один із них виражений іменником у називному відмінку, а другий – неозначеною формою дієслова при відсутності дієслова-зв'язки.

5. Якщо підмет і присудок виражені особовим чи питальним займенником незалежно від того, чи є зв'язка в теперішньому часі.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ТКМА: ПОВНИЙ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

 

Синтаксичний аналіз простого речення передбачає загальну характеристику речення і визначення його структурних компонентів та семантичних особливостей.