Написання та захист реферату

Робота повинна бути написана студентом самостійно, своїми словами. Тема обирається самостійно, погоджуючи її з викладачем (перелік тем і зразок титульного листа наведений у додатку). Забороняється переписувати зміст підручників, нормативних актів тощо. Цитування робіт окремих авторів необхідно наводити з посиланням на джерела їх опублікування, що наводиться у кінці роботи у списку використаної літератури. При написанні роботи студент повинен разом з теоретичним висвітленням аспектів теми, дати її аналіз з залученням практичних матеріалів і зробити висновки.

Передбачається написання 1 реферата і 1 доповіді кожним студентом на семестр. Усі завдання виконуються письмово.

Реферат повинен мати чітку структуру. Початок реферату – зміст, що складається з розділів (підрозділів), які відповідають заголовкам і підзаголовкам у тексті. За змістом (планом) йде вступ: обґрунтування актуальності обраної теми, постановка мети, задач, обмеження предмету дослідження. Основна частина поетапно розкриває тему реферату. В рефераті студент повинен освітити сучасні проблеми досліджуваної теми, провести аналіз статистичних показників та їх динаміки, опрацювати основні нормативно-правові документи з розглядає мого питання. У висновках оформляються чіткі, обґрунтовані висновки, наводяться напрями подальшого розвитку теми. Завершується реферат списком використаних джерел..

Обсяг реферату – 10-15 сторінок друкованого тексту через 1,5 інтервали 14 – шрифтом. Реферат, прорецензований викладачем, виноситься на захист: виступ і обговорення в аудиторії.

Складання опорно-логічної схеми

Опорно-інформаційна схема (логічна блок-схема) – це компактний вираз в символічній формі основних наукових понять і закономірностей, висновків і відомостей, почерпнутих з навчального матеріалу (лекцій, підручників) в їх логічному взаємозв'язку по темі.

Представляється доцільною така блок-схема змісту теми лекції:

à розкриття значення теми, її основні поняття.

à основні теоретичні поняття.

à застосування теорії на практиці, її аналіз.

Такий конспект дозволяє: уникнути зайвої деталізації, яка ускладнює засвоєння; створити передумови для самостійних роздумів і роботи студентів.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО І МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Перевірка знань студентів з курсу здійснюється в ході поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль націлений на перевірку розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок, здатності осмислити зміст тем та опрацювати їх, умінь публічно представити певний матеріал. Об’єктами оцінки даного виду контролю виступають: систематичність та активність роботи на практичних заняттях, виконання домашніх та індивідуальних завдань, завдань для самостійного опрацювання, розв’язання тестових завдань.

Модульний контроль оцінює теоретичні та практичні вміння, які набули студенти після опанування певного залікового модулю. Модульний контроль проводиться у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань.