Тема: Український народний гумор
Вид заняття: семінар-бесіда з використанням ігрових ситуацій.
Методи: імітаційна гра«Діловий театр із елементами гумору», бесіда, діагностика знань, психологічне дослідження впливу гумору, самостійна робота.
Мета: знати національну специфіку українського гумору та місце гумору в українській культурі; вміти доречно застосовувати гумор під час ділового спілкування іу фаховій діяльності
Мотивація навчання особистісне і професійне самовдосконалення.
Актуалізація опорних знань: запитання для обговорення та дискусіїі завдання для практичного виконання.
І. Підготуйте відповіді на запитання й виконайте завдання:
1. Що таке гумор? Якими жанрами народної творчості він представлений в Україні?
2. Значний внесок у жартівливу пісенність українського народу зробили народні професіональні співаки-кобзарі. Розкажіть про їхню творчість.
3. Якими засобами досягають комізму? Наведіть приклади.
4. З чого і з кого не слід глузувати? Чому Ви так думаєте?Як Ви розумієте поняття «Чорний гумор»?
|
|
5. Чи підтримуєте Ви вислови «Жартуй, але знай міру» і «Від великого до смішного один крок»?
1. Як Ви розумієте значення крилатих висловів «Гомеричний сміх» і «Сардонічний сміх»?
2. Проаналізуйте судження видатних людей про почуття гумору. Чому вони так думали?
· Якщо ви хочете, щоб життя вам посміхалося, подаруйте йому спочатку свій гарний настрій (А. Сміт).
· Гумор запускає в дію механізм розуму (Марк Твен).
· Гірким словом моїм посміюся (вирізьблено на пам’ятнику М.Гоголю в Москві).
· Глузування боїться навіть той, котрий уже нічого не боїться на світі (М.Гоголь).
· Сміх для здоров’я що масло коров’яче (народна мудрість).
· Сміх – це політика... Сміх – це завжди здоров'я... Сміх – це завжди життя (Олег Чорногуз).
· Усміхатися –це завжди трішки показувати зуби (Народна мудрість).
· А якщо спробувати систематизувати різні види сміху? Відомий клоун М. Румянцев (Карандаш), розглядаючи проблему сміху, зазначав: “уявимо собі для початку дерево сміху. Так сказати, творіння природи. Дерево росте. Число гілок з кожним днем збільшується, розширюється наш світогляд, комічне удосконалюється, як і мистецтво вцілому. Подивимося на крону нашого дерева. Одна сторона освітлена сонцем, інша – в тіні. Одна сторона – сміх добрий, той, що творить, інша – сміх злий, той, що руйнує. А корні дерева? Тисячі корінців, нібито відображення тієї ж крони, тільки без листя. Для крони потрібне повітря, корінцям потрібна земля. В одному випадку комічне народжене самою природою, людини бачить смішну ситуацію в житті, в іншому – творить смішне, користуючись силою своєї фантазії, але при цьому все ж відштовхується від природи, черпаючи в ній лише тему”.