Вимоги до оформлення курсової роботи. Курсова робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт

Курсова робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути надрукований на принтері через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівими - не менше ніж 20 мм, правим - не менше ніж 10 мм, верхнім — не менше ніж 10 мм, нижнім — не менше ніж 10 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15—20 мм.

Курсова робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою (див.Додаток В).

За титульним аркушем розміщують послідовно: зміст роботи, вступ, перший, другий, третій розділ, висновки, додатки, список використаної літератури.

У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті й тексті мають бути однаковими..

Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ — одразу після закінчення попереднього.

Текстова частина курсової роботи, рисунки, таблиці мають бути одного кольору (чорного, синього, фіолетового).

Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом (1, 2, 3 і т. ін.).

Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2, і т.н.).

Після номеру розділу, підрозділу в тексті роботи крапку не ставлять.

Заголовки

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їх зміст.

Заголовки розділів, підрозділів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою.

Переліки

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку.

Приклад

а) _______________________________________________________________

б) _______________________________________________________________

1) __________________________________________________________

2) __________________________________________________________

Таблиці

Таблиці застосовують для кращого уточнення та зручності порівнювання показників. Назва таблиці (за наявності такої) має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею.

У разі перенесення частини таблиці на ту саму або інші сторінки, назву ставлять тільки над першою частиною таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць, як показано на рисунку.

Таблиця ____________ ___________________________________

^{номер назва таблиці}

Головка таблиці Заголовки стовпців

Підзаголовки стовпців

 

Боковик (заголоки рідків) Нумерація стовпців

Стовпці (колонки) Рядки

Таблиці за винятком таблиць у додатках слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно по розділу.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають „Таблиця 1”, або „Таблиця В.1”, коли таблицю наведено в додатку В.

Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова „таблиця” із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаговки стовпців друкують в однині.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Таблицю (залежно від її розміру) розміщують під текстом першим посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку до роботи.

Допускається розміщувати таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю поділяють на частини, які розміщуються одна під одною, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку та боковик.

У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.

Слово „Таблиця” зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова „Продовження таблиці” або „Закінчення таблиці” із зазначенням номера (позначення) таблиці.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять.

Графічний матеріал

Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми і т.ін.) розміщують у статдарті для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння тексту стандарту.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

За наявності у стандарті таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово „рисунок” і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно по розділах. Якщо рисунок один, його позначають „Рис.1”.

Дозволяться нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапок (Рисунок 1.1).

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рисунок В.З).

Рисунок (діаграму, схему і т.ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщається на одній сторінці, дозволяється переновсити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ними друкують „Рисунок..., аркуш....”, якщо є кілька рисунків, і „Рисунок 1, аркуш...”, якщо є один рисунок.