2018-01-08
1113
Весь програмний матеріал курсу “Фінанси” поділяється на два змістовні модулі, які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно темам модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) семінарські заняття; 3) тести та розв’язання задач; 4) наукові есе;5) групову творчу роботу.
Лекції та семінарські заняття проводяться в аудиторний час за розкладом згідно з встановленими правилами. Відвідування лекцій та семінарів є обов’язковим, що контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально 10 балами. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та семінарських занять. Так, якщо під час семестру було 15 лекцій і 12 семінарів (разом 37), а студент відвідав 8 лекцій і 12 семінарів (разом 20), то його оцінка відвідування складає 5,4 (20:37х10); отриманий результат за арифметичними правилами округляється до цілої одиниці, тобто в наведеному прикладі складає 5 балів.
Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на семінарських заняттях, під час яких впродовж семестру він може отримати максимально 30 балів (по 15 за кожний модуль). Розрахунок цієї оцінки здійснюється на основі показника інтенсивності і якості роботи студента по кожному модулю за формулою 1. Оцінка активності на семінарських заняттях за семестр складається з суми відповідних оцінок по модулях, але не більше 30 балів.
Піj = ФОj: МОj * НОj (1)
Де: Піj – показник інтенсивності і якості роботи студента на семінарських заняттях j – го модуля;
ФОj - Загальна сума всіх зароблених на семінарських заняттях j-го модуля оцінок;
МОj - Максимально можлива кількість отриманих на семінарах j – го модуля балів (5 Х загальну кількість семінарів j-го модуля);
НОj - Нормована кількість балів за активність роботи на семінарах j-го модулю (10 балів).
Наприклад, за роботу на семінарах за модулем 2 студент отримав такі оцінки: 5; 3, тобто загальна сума зароблених оцінок склала 8 балів. На трьох семінарах, передбачених навчальною програмою за цим модулем, він максимально міг заробити 15 балів (3 х 5) і отримати за цим видом оцінювання знань 10 балів. Таким чином з максимально можливих 10 балів студент за модулем 2 фактично набрав лише 5 балів (8: 15 х 10). Якщо б студент не приймав участь в роботі на семінарських заняттях і не отримав жодної оцінки, то показник інтенсивності роботи за відповідним модулем буде дорівнювати 0.
Третьою складовою семестрової комплексної оцінки є тести та розв’язання задач, які проводяться по завершенню вивчення модулів 1-2. По кожному з них студент може отримати максимально по 15 балів, тобто - 30 загалом. Тести проводяться або у комп’ютерному класі за спеціально розробленою програмою, або письмово по білетах. Час і аудиторія для тестування визначаються додатково. Технологія тестування передбачає наступне: 1) викладач заздалегідь готує 30-50 тестових завдань та 10-15 теоретичних питань, що охоплюють програмний матеріал тем модулів. Загальну кількість тестів і задач для проведення оцінювання за певним модулем визначає викладач виходячи із специфіки навчального матеріалу, що контролюється. За правильно розкрите теоретичне питання студент отримує 2 бали, за правильну відповідь по тесту 1 бал. Виходячи з того, що максимальна оцінка за цією складовою становить 15 балів, завдання за модулем 1, наприклад, може складатися з 15 тестів (15 х 1), за модулем 2 – з трьох теоретичних питань та дев’яти тестів (2 х 3 + 1 х 9). Можуть бути і інші співвідношення в залежності від навчальних програм за спеціальностями.
Під час тестування на основі комп’ютерної програми студент методом випадкової вибірки отримує необхідну кількість завдань. Для обмірковування відповіді на один тест дається 1 хвилина, на розкриття теоретичного питання - 10 хвилин. Загальний час виконання тестових завдань та розкриття теоретичних питань може перевищити регламент не більше як на 3 резервні хвилини.
При письмовій формі проведення тестування складання білетів здійснює викладач на основі випадкової вибірки. Загальна кількість сформованих таким чином білетів має відповідати кількості студентів, які проходять тестування на даний час.
Після завершення тестування за комп’ютерною програмою студент безпосередньо на місці отримує оцінку, що відповідає кількості правильних відповідей. Повторне тестування на даному занятті не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку.
Четвертий елемент загальної оцінки становлять результати, отримані за наукові есе з тематики Модулів 1 – 2. З представленого переліку тематики студент обирає одну тему з різних модулів. За виконання кожної з них він може максимально отримати по 10 балів, тобто 20 балів (2 х 10) за два модулі.
Як форма самостійної роботи наукове есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому есе є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо.
Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці есе подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи. Обсяг наукового есе становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядовий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази в залежності від індивідуальних особливостей написання.
Наукове есе подається викладачу через куратора курсу у заздалегідь визначний термін, але не пізніше п’ятниці другого тижня після проведення семінару з останньої теми модуля, тобто строк написання дорівнює не менш ніж двома тижням. Якщо есе подане із запізненням, то за кожен день після встановленого строку з оцінки за роботу знімається один бал. Після 10 днів запізнення есе не приймаються. При подачі есе куратору останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати есе з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним персонально.
Теми есе обираються студентами власноруч після першої лекції кожного з модулів. В межах академічної групи теми не повинні дублюватися, що регулюється старостою академічної групи. Найкращі наукові есе рекомендуються викладачем для доповіді на наукових конференціях, подання на конкурси, гранди, тощо.
Останнім п’ятим елементом комплексної оцінки є результат за колективну групову творчу роботу, що виконується впродовж останніх 2-3 тижнів семестру в межах проблематики всього курсу. Максимальна кількість балів – 10, причому кожен з членів групи отримує однакову для всіх оцінку.
Таким чином комплексна оцінка розраховується як сума зазначених вище складових. Потенційно її максимальна величина дорівнює 100 балам, а саме:
| 1. Відвідування | - 10 |
| 2. Активність на семінарах | - 30 |
| 3. Тести | - 30 |
| 4. Наукові есе | - 20 |
| 5. Групова творча робота | - 10 |
| Разом: |
НАВЧАЛЬНІ МОДУЛІ
Модуль 1.
