Склад загально виробничих витрат

Згідно п. 2.21 Метод рекомендацій до складу цих витрат входять:

· витрати на керування виробництвом (оплата праці, відрахування на соціальні заходи і медичне страхування, витрати на сплату службових відряджень апарату управління і спеціалістів галузей (цехів), дільниць, підрозділів тощо;

· амортизація необоротних активів загально виробничого (цехового, ділянкового, бригадного) призначення;

· витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого призначення;

· витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи, робітників, зайнятих удосконаленням технології і організації виробництва, покращенням якості продукції, підвищенням її надійності, оплата послуг сторонніх організацій і т.д.);

· витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання загальних приміщень виробничого призначення;

· витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та інші витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами і якістю продукції, робіт, послуг і т.д.);

· витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;

· інші витрати (втрати від браку, виплата простоїв і т.д.);

· оплата за оренду землі і майна виробничого призначення;

· сума нарахованого (внесеного) фіксованого сільськогосподарського податку.

Слід пам’ятати, що сільськогосподарських підприємствах загально виробничі витрати не класифікуються на постійні та зміні (п. 2.21 Метод рекомендацій).

Бухгалтерський облік

Для обліку загально виробничих витрат призначений однойменний рахунок 91, котрий за видами витрат підрозділяється на субрахунки. Сільськогосподарські підприємства відкривають їх за галузями виробництва, а саме:

· 911 «Загально виробничі витрати в рослинництві»;

· 912 «Загально виробничі витрати в тваринництві»;

· 913 «Загально виробничі витрати в допоміжних промислових виробництвах»;

· 914 «Фіксований сільськогосподарський податок». Для цього податку доцільно відкривати окремий субрахунок, оскільки порядок розподілу ФСП має певні особливості (див. ниж.).

За дебетом рахунку 91 відображається сума всіх витрат, а з кредиту списують розподілені на об’єкти витрати (рах. 23).

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрам та статям (видам) витрат.

Інструкцією № 291 передбачено помісячно закривати рахунок 91, тобто розподіляти загально виробничі витрати між об’єктами витрат. Але, приймаючи до уваги особливості сільгоспвиробництва, наприклад в рослинництві, зазначені витрати доцільно розподіляти і списувати в інший строк, але не рідше одного разу в квартал. Адже вони повинні бути розподілені на дату представлення фінансової звітності, оскільки окремо в цій звітності їх не відражають.