Предмет, поняття і система господарського права

Предметом господарського права є господарські відносини у процесі виробництва. Господарське право регулює виробничі (технічні) відносини, які виникають при виробництві продукції, товарів і інших сферах господарської діяльності. Господарська діяльність означає сукупність господарських відносин, урегульованих господарським правом. Стаття 1 Господарського кодексу України визначає основні принципи господарювання в Україні і регулює господарські відносини. Які виникають у процесі організації і здійснення господарської діяльності. Існує два види статутної виробничої, тобто господарської діяльності: правомірна і неправомірна господарська діяльність. Правомірна діяльність існує на правомірній основі і у межах законодавства. Друга господарська діяльність є не правомірною.

Господарське право означає комплекс господарських відносин з правового регулювання господарської діяльності у процесі виробництва, підприємництва і управління. Господарське право визначає економічну політику у правовій системі держави. Важливу частину економічної політики складає господарська політика.

Господарське право як галузь права – це сукупність правових норм, які закріплюють державні вказівки і вимоги, правила і порядок діяльності у господарській сфері для реалізації економічної політики, виконання умов договорів, захисту інтересів національного товаровиробника і зростання благополуччя суспільства.

Пріоритетність господарського права в тому, що воно сконцентровувало в собі елементи права, економіки, політики і управління державними, господарськими і соціальними процесами у різних сферах.

Основою господарського права є господарське законодавство, яке визначає шлях і перспективу трансформаційних процесів розвитку ефективної національної економіки. Господарське законодавство загалом можна визначати як систему нормативних актів, які згідно із законом є інституційними джерелами господарського права.

Система господарського права загалом обумовлена предметом регулювання. По – перше, це господарські відносини у спеціальному розумінні, тобто відносини між організаціями у виробництві і реалізації (поставці, купівлі – продажу, міни) продукції, відносини у капітальному будівництві, відносини у закупівлі сільськогосподарської продукції у аграрних товаровиробників (агропідприємств та фермерських господарств), відносини організації всіх видів транспорту з клієнтами та між собою, відносини у державному страхуванні, планові та господарсько – процесуальні відносини. По – друге, це сукупність нормативних актів, які регулюють усі, а не тільки господарські, правовідносини у народному господарстві.

Ознаки та особливості господарського законодавства, однією з яких є комплексний зміст основних нормативних актів, більш повно характеризують цю галузь законодавства. Переважна більшість нормативних актів господарського законодавства включає норми двох і більше галузей права.

Другою ознакою і особливістю господарського законодавства є те, що воно включає в себе одно галузеві акти господарського (цивільного) законодавства. Таким, зокрема, слід вважати Положення про поставки товарів народного споживання, Положення про поставки продукції виробничо –технічного призначення. Вони одно галузеві, бо регулюють відносини щодо укладання та виконання відповідних господарських договорів.

Наступною ознакою господарського законодавства України є його поєднання з комерційним правом інших країн та міжнародними договорами з господарських питань.