Філософи роздумували про закони людських взаємин протягом тисячоліть, і з усіх спекуляцій виведене тільки одне важливе правило. Ісус підсумував його в єдиній думці, ймовірно, найважливішій у світі: «Чиніть з людьми так, як ви хотіли б, щоб вони чинили з вами».
Майже кожний вважає себе значною людиною, і притому дуже значною. Кожний народ переконаний у своїй перевазі над іншими народами.
І найпевніший шлях до серця людини — це дати їй у тонкій формі зрозуміти, що ви визнаєте її значущість в її маленькому світі і визнаєте це щиро. Пригадайте слова Емерсона: «Кожна людина, яку я зустрічаю, в якій-небудь сфері перевершує мене, і цьому я готовий у неї повчитися».
РЕЗЮМЕ
Шість способів привертати до себе людей
Правило 1. Виявляйте щиру цікавість до інших людей.
Правило 2. Усміхайтеся!
Правило 3. Пам'ятайте, що для людини звук її імені є найсолодшим і найважливішим звуком людської мови.
Правило 4. Будьте хорошим слухачем. Заохочуйте інших розповідати вампро себе.
Правило 5. Ведіть розмову в колі інтересів вашого співрозмовника.
Правило 6. Давайте людям відчути їхню значущість і робіть це щиро.
Дванадцять способів переконувати у своїй правоті
Правило 1. Єдиний спосіб добитися найкращого результату в суперечці — це ухилитися від суперечки.
Правило 2. Виявляйте повагу до думки іншого, ніколи не говоріть людині, що вона не має рації.
Правило 3. Якщо ви не праві, визнайте це чесно й щиросердно.
Правило 4. Спочатку покажіть свою дружню прихильність.
Правило 5. Нехай ваш співрозмовник із самого початку буде відповідати вам «так, так».
Правило 6. Дайте співрозмовнику виговоритися.
Правило 7. Нехай ваш співрозмовник відчує, що ідея належить йому.
Правило 8. Чесно спробуйте побачити речі з погляду іншого.
Правило 9. Виявляйте співчуття до думок і бажань інших людей.
Правило 10. Звертайтеся до благородних спонукань.
Правило 11. Надавайте своїм ідеям наочності, інсценуйте їх.
Правило 12. Кидайте виклик!
Міміка і жести
Культура слова — це мистецтво, оволодіти яким може той, хто зуміє органічно поєднати текст з почуттями, переданими ним, тобто оволодіє мовною системою, механізмом інтонування (мелодією, голосом, темпом, паузами) та позамовними елементами увиразнення (мімікою, жестами). Міміка — рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини. Жест — рух тіла людини, який супроводжує людську мову. Це засоби, які лише доповнюють мовлення, хоч деякі дослідники стверджують, що 40 % інформації в ораторському мистецтві дає міміка і жести. То виразні, енергійні, то плавні, заокруглені, вони підкреслюють, посилюють або, навпаки, пом'якшують сказане. Жестом і мімікою треба вміти користуватися, пам'ятаючи при цьому, що жести втрачають свою виразність при надуживанні, що запас жестів у кожної людини досить обмежений і що мова міміки і жестів не повинна замінювати мову слів. Жести, міміка мовця повинні мати ознаки його індивідуальності, а не бути «взятими напрокат» у популярного артиста чи телеведучого.
Не слід, проте, і хизуватися індивідуальністю — не можна бути однаковим у різних ситуаціях спілкування, «культивувати» до замилування власну манеру говорити. Надмірна жестикуляція, невиправдана міміка з'являються, коли мовлення бідне, неточне.
Зайві рухи заважають слухачам, не дають їм зосередитися, настроюють їх на несерйозний лад. Одноманітна жестикуляція втомлює співрозмовника, набридає йому. Бідні, вульгарні, примітивні жести, незграбні рухи, недоречна міміка смішать слухачів.
У спілкуванні слід триматися якомога простіше і природніше. Міміка і жести — це наочне, але водночас й інтуїтивне вираження думки. Ось чому значно важливіше проникнути в тему і ситуацію спілкування, пройнятися суттю розмови — усе це й буде підставою майбутніх жестів (За М. Бухтієм).