Правопис слів іншомовного походження

1. На початку, а також у середині слова перед голосним та перед Й завжди пишеться І: ідилія, ірис, симетрія, калій.

2. І також пишеться у кінці слова та після приголосних перед наступним приголосним у власних назвах: Міссісіпі, Россіні, Кріт, Сідней.

3. Літера Ї пишеться після голосного: мозаїка, Каїр. Однак після голосного, що належить до префікса чи є сполучним афіксом, потрібно писати І: доісторичний, давньоіранський.

4. Літера И пишеться:

* у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ш, ч, ж, р перед наступним приголосним („правило дев’ятки”): Чилі, Вашингтон, Чикаго, директор;

* у географічних назвах на –ида, -ика: Антарктида, Америка, Африка;

* у власних назвах, де усталилася вимова И: Вавилон, Єгипет, Пакистан.

5.Після апострофа, м’якого знака та голосних е, і, о звук [е] передається буквою Є: бар’єр, інтер’єр, кольє, феєрверк.

6. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них ставиться перед я, ю, є, ї:

* після букв б, п, в, м, ф, г, Ѓ, к, х, ж, ч, ш, р: п’єдестал, прем’єр, інтерв’ю.

* після префікса з кінцевим приголосним : ін’єкція, кон’єктура.

7. Апостроф не ставиться після б, п, в, м, ф, г, Ѓ, к, х, ж, ч, ш, р, якщо букви я, ю, є, ї позначають м’якість приголосних: бязь, бюро, пюре, кювет.

8. Апостроф не ставиться перед сполукою ЙО: курйоз, майонез, серйозний.

9. М’який знак в іншомовних словах ставиться після букв д, т, з, с, л, н, ц, дз та перед я, ю, є, ї, перед сполукою ЙО: віньєтка, Касьян.

10. Запам’ятайте правопис наступних слів: парфуми, журі, парашут, Жуль Верн.

11. У власних назвах іншомовного походження найчастіше відбувається подовження: Марокко, Голландія.