Запам’ятайте значення деяких слів іншомовного походження

Адаптація – пристосування, зміна, полегшення тексту для сприймання його сучасними читачами тощо.

Інвестиція – укладання коштів в основний капітал і матеріально-товарні запаси для розвитку виробництва з метою отримання прибутку.

Індексація – спосіб захисту від інфляції шляхом прив’язування суми зарплати, контракту, кредиту тощо до індексу зростання цін.

Інфляція – переповнення ринку паперовими грошима, що призводить до підвищення цін.

Інфраструктура – система установ, що обслуговує виробництво і населення.

Калька – слово або вираз, створені питомими мовними засобами чи зразками слів і виразів іншої мови, буквальний переклад кожної частини іншомовного слова, наприклад, хмарочос (англ. sky-scraper).

Канцеляризми – слова, стійкі словосполучення, цілі вислови, типові для офіційно-ділового стилю (необхідно підкреслити, не приділити належної уваги).

Кліше – стандартні, усталені мовні звороти, повторюваність яких спричинена або позамовними чинниками, або формою, жанром спілкування (згідно з викладеним вище, закон прийнято у першому читанні).

Конверсія – зміна умов випущених раніше державних позик, перебудова підприємства оборонно-промислового комплексу з метою переорієнтації їх на виробництво товарів широкого вжитку та ін.

Консорціум – одна з форм тимчасового договірного об’єднання фірм, компаній, банків для спільного здійснення великих фінансових операцій.

Контекст – 1. Уривок тексту, який визначає основний і додатковий зміст вислову. 2. Мовне оточення певної одиниці, особливості вживання її поряд з іншими одиницями.

Ментальність – відображення у мові своєрідний спосіб мислення і світовідчування, характерний для окремого індивіда як представника мовної спільноти і для всієї мовної спільноти.

Мобільний – здатний до швидкого пересування. У розмовній мові з’явився іменник мобільник від мобільний телефон, синонім до стилістично нейтрального слова радіотелефон.

Просторіччя – різновиди не кодифікованої розмовної мови, що характеризується вживанням слів, зворотів, граматичних форм, позначених відтінком зниженості, грубуватості, фамільярності. Незакріплені за певною територією (заплочено замість сплачено).

Професійна лексика – спеціальна лексика, вживана людьми однієї професії. До складу професійної лексики крім термінів входять і деякі абсолютні синоніми до загальновживаних слів літературної мови, тобто слова професійного жаргону. Наприклад, у мові студентів – пара, вікна, хвіст, шпора.

Штамп – стійкі мовні вирази, що використовують та оцінюються як негативне явище щодо мовної культури (слідчий слідчого відділу).

Фразеологія

Фразеологія – розділ мовознавства, в якому вивчається неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів. До фразеологізмів належать також поширені у мові влучні словосполучення і вислови, прислів’я і приказки. Фразеологія тісно пов’язана із соціально-економічними, політичними, культурними умовами життя. У фразеології відбивається багатовіковий життєвий досвід народу.

Українська фразеологія формувалася впродовж віків, поповнювалася із таких джерел:

1) прислів’я, приказки, вислови, взяті з мовлення народу: накрити мокрим рядном, чужими руками жар загрібати.

2) з виробничо-побутового життя: тріщить по всіх швам; сім раз відмір, а один – відріж.

3) із висловлювань майстрів художнього слова: у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка).

4) з дотепного народного мовлення: не до солі (ніколи).

5) з античної літератури: сади Семіраміди, спалити мости.

6) з біблійних та євангельських виразів: Содом і Гоморра; берегти, як зіницю ока.

Наведемо низку сталих крилатих висловів, що стали популярними і часто вживаються в писемному та усному мовленні. Знання змісту крилатого вислову сприятиме точному вживанню того чи іншого афоризму.

Альфа й омега — про початок і кінець справи.

Буря в склянці води — про велике хвилювання з приводу другорядної події, яку штучно роздувають.

Випити чашу до дна - Випити гірку чашу — йти до кінця, перетерпіти усі незгоди.

Відкрити Америку — говорити про всім давно відоме.

Винаходити велосипед – сказати чи придумати щось, що вже давно всім відомо.

Угода з дияволом — заплатити за щось дуже високу ціну.

Друг, що тричі відрікся — про людину, дружба з якою невитримала важких випробувань.

Дух часу — так мовиться про актуальну проблему; назріле питання.

Лебедина пісня — про останній вияв таланту, останній непересічний вчинок у житті.

Крокодилячі сльози — про лицемірні сльози, фальші співчуття.

Козел офірний — про людину, на яку звалюють чужу провини, відповідальність за негативні вчинки інших.

Книга за сімома печатями — про щось незрозуміле, приховане, неприступне.

Кожний камінь кричить — про щось жахливе, обурливе.

Гордіїв вузол — заплутана справа. «Розрубати гордіїв вузол» — розв'язати складне плетиво обставин швидко та несподівано.

Езопівська мова — вислів, сповнений натяків, замовчувань, алегорій.

Бальзаківський вік — про жінку 30—40 років.

Вовк в овечій шкурі — про лицемірну людину, яка під маскою доброчесності приховує злі наміри.

Блудний син — про людину, що розкаялася у своїх гріхах.

Перехресні стежки – вислів означає складність і суперечливість життєвих обставин, людських стосунків.

Перейти Рубікон – зробити безповоротний крок, рішучий вчинок.

Робити з мухи слона – занадто перебільшувати що-небудь.

Яблуко незгоди – причина суперечок.

Умивати руки – ухилятися від відповідальності.

Суєта суєт – дріб’язкові життєві турботи, марнотрата.

Сіль землі – кращі люди свого часу.

Корінь зла – основа, підстава зла.

 

Лексичні лакуни

Лакуна (lacuna – заглиблення, яма, пробіл) – 1)пропуск (не відтворення) у перекладі якоїсь частини тексту оригіналу.

2) слово чи вираз, який не має свого відповідника в іншій мові.

Значення такої одиниці в мові – компарантні (порівнюваній мові) може бути передане описово. Наприклад, українське слово доба передається англійською мовою тільки словосполучення twenty – fours (буквально: двадцять чотири години) або day and night (буквально: день і ніч). Лакунарними є також слова і вирази на позначення національних реалій. Реалія – це усталений вираз, який називає поняття чи об’єкт, що є характерним етнографічного та соціально-історичного життя народу. Термін сформувався в перекладознавства в 40-х роках 20ст., згодом поширився в лінгвістиці.

Реаліями української мови є: запорожець, кобзар, (козацький) оселедець, кутя, вишитий рушник та ін. Національна прикметність реалій відчутна насамперед у зіставленні з іншими мовами і культурами. Наприклад, слово козак є звичним на тлі білоруської, російської та української мов, але сприймається як лексична лакуна англійцем чи французом.