Дифузією називається самовільний процес, який протікає в системі вирівнюючи концентрацію морлекул або колоїдних частинок під впливом їх хаотичного теплового руху.
Швидкість дифузії визначається кількістю речовини, яка проходить через одиницю часу через одиницю площі, пропорційна градієнту концентрації; коефіцієнт пропорційності – постійна величина, яку називають коефіцієнтом дифузії.
В 1906 році Ейнштейн вивів співвідношення між коефіцієнтом дифузії і іншими фізичними характеристиками системи (суміші газів, розчину і колоїда), в яких проходить дифузія. Рівняння Ейнштейна має вигляд:
де, R – газова постіна;
T – абсолютна температура;
N – число Авогадро;
h - в’язкість;
r – радіус дифундуючих молекул або частинок.
Це рівняння показує, що коєфіціент дифузії обернено пропорційний розміру дифундуючих молекул або частинок. Із цього рівняння видно, що швидкість дифузії зростає з підвищенням температури і зменшується з підвищенням вязкості розчиннника або дисперсного середовища. Знаючи коефіцієнт дифузії і користуючись формулою Ейнштейна можна знайти розміри дифундуючих частинок. В колоїдних системах коефіцієнт дифузії визначають на основі спостереження за броунівським рухом частинок.