Тема 7. Особисте страхування

Особисте страхування – це галузь страхової діяльності, яка забезпечує страховий захист громадян або зміцнення досягнутого ними сімейного добробуту.

Об'єктами особистого страхування виступають життя, здоров'я і працездатність людини.

Законом України "Про страхування" визначені такі види особистого страхування: страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування.

Поділ страхування на окремі підгалузі зумовлюється сукупністю ризиків, які вони об'єднують, тривалістю дії договорів страхування, а також накопиченням страхових сум.

Особливе місце в особистому страхуванні займають:

страхування додаткової пенсії, оскільки воно не належить ні до страхування життя, ні до страхування від нещасних випадків;

медичне страхування, оскільки у формі обов'язкового набуває рис соціального страхування, а у формі добровільного - особистого.

Статтею 6 Закону дається визначення страхування життя як виду особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхуван­ня та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Умови договору страхування життя передбачають обов'язок страховика здійснити страхову виплату в разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи.

Як правило, договори страхування життя укладаються на довгостроковий термін. Страхувальниками за цими договорами можуть бути виключно фізичні особи. Особливістю страхування життя є те, що всі види, які входять до цієї підгалузі страхування, провадяться тільки в добровільній формі.

Найбільш поширені ті види страхування життя, які мають зберігальну функцію:змішане страхування, страхування дітей, страхування до одруження, страхування додаткових пенсій.

Страхування від нещасних випадків відноситься до ризикових видів страхування, метою якого є страховий захист громадян на випадок втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку.

Об'єктом страхування за цим видом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із життям, здоров'ям і працездатністю страхувальника (застрахованої особи).

Страхувальниками за цим видом страхування можуть бути юридичні особи або дієздатні громадяни, які уклали зі страховиком договір страхування.

Передбачено кілька видів страхування від нещасних випадків:

з оплатою внесків як за рахунок страхувальників (індивідуальний вид страхування від нещасних випадків),

за рахунок підприємств і організацій (колективний вид).

Страхування від нещасних випадків поділяється на два види: добровільне й обов'язкове.

До добровільних видів страхування від нещасних випадків належать:

- індивідуальне страхування громадян від нещасних випадків,

- страхування дітей і школярів від нещасних випадків,

- колективне страхування працівників за рахунок коштів підприємств тощо.

Метою обов'язкової форми страхування, яку встановлює держава, є захист інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема. Законодавчими актами визначається перелік об'єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права й обов'язки учасників страхування, страхові організації, які здійснюють обов'язкове страхування.

Не можуть бути застрахованими за умовами такого договору громадяни:

- у віці на момент закінчення строку договору понад 80 років;

- визнані у встановленому порядку недієздатними;

- хворі на тяжкі захворювання центральної нервової системи (пухлина головного, спинного мозків та хребта, ураження нервової системи при злоякісних новоутвореннях, гостре порушення мозкового кровообігу, го­стрий некротичний енцефаліт, СНІД, душевнохворі);

- інваліди І групи.

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків вміщує такі види страхування:

- на транспорті;

- працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних і пожежних дружин (команд);

- життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в той чи інший вид транспорту до моменту завершення поїздки, а водії — тільки на час обслуговування поїздки.

Дія обов'язкового особистого страхування не поширюється на пасажирів:

— морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях;

— внутрішнього водного транспорту внутрішньо міського сполучення і переправ;

автомобільного й електротранспорту на міських маршрутах.

Медичне страхування є формою соціального захисту інтересів громадян у разі втрати ними здоров'я з будь-якої причин. Воно пов'язане з компенсацією витрат громадянам, зумовлених оплатою медичної допомоги та інших витрат, пов'язаних із підтримкою здоров'я:

- відвідуванням лікарів та амбулаторним лікуванням;

- придбанням медикаментів;

- лікуванням у стаціонарі;

- отриманням стоматологічної допомоги, зубним протезуванням;

- проведенням оздоровчих та профілактичних заходів.

Суб'єктами добровільного медичного страхування є:

- страхувальники - окремі дієздатні громадяни, підприємства, які представляють інтереси громадян, а також благодійні організації та фонди;

- страховики - страхові компанії, що мають ліцензії на здійснення цього виду страхування;

- медичні заклади, що надають допомогу на кошти медичного страхування і також мають ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної діяльності.

Об'єктом медичного страхування є страховий ризик, зв'язаний із затратами на надання лікувально-діагностичних послуг при виникненні страхового випадку.

Розрізняють поняття страхова медицина і медичне страхування. З економічних позицій страхова медицина - це медицина, яка фінансується зі спеціально для цього призначених грошових фондів. Важливим елементом системи страхової медицини є медичне страхування - це вироблений світовою практикою страхової справи механізм формування і витрачання цих фондів.

Медичне страхування за формами проведення поділяється на обов'язкове і добровільне. Провідна роль у зв'язці "страхова медицина" - "медичне страхування" належить обов'язковому медичному страхуванню. Його об'єктом є пов'язані зі здоров'ям і працездатністю майнові інтереси суспільства, відшкодування витрат на організацію, розвиток і здійснення медичної допомоги населенню в обсягах, передбачених відповідними гарантованими державою страховими програмами. Обов'язкова форма використовується, як правило, у тих країнах, де переважне значен­ня має суспільна охорона здоров'я, а добровільна - у тих країнах, де поширені приватні страхові програми.

Питання для самоконтролю

1. Сучасний стан особистого страхування в Україні.

2. Страхування життя та його основні види.

3. Сучасний стан страхування життя в Україні

4. Особисте страхування від нещасних випадків: форми та основні види.

5. Обов`язкові види особистого страхування в Україні та їх значення.

6. Форми медичного страхування та їх характеристика.

7. Медичне страхування та його основні види.

Завдання для самостійної роботи

 

1. Проаналізуйте стан розвитку особового страхування в Україні за останні три роки.

2. Визначіть проблеми та перспективи розвитку страхування життя в Україні (з обов’язковим посиланням на статистичний матеріал).

3. Проаналізуйте стан розвитку медичного страхування в Україні


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: