Тема 8. Страхування майна

Майнове страхування трактується як галузь страхування, в якій об'єктом страхових правовідносин виступає майно у різних видах. Економічне призначення такого страхування полягає у відшкодуванні збитку, який виник внаслідок страхового випадку.

Страхувальниками виступають не тільки власники майна, а й інші юридичні та фізичні особи, які несуть відповідальність за його збереження.

Страховик несе відповідальність за пряму фізичну шкоду, заподіяну майновим цінностям.

Початок та закінчення дії договору страхування визначаються правилами страхування і вказуються у страховому полісі. Термін дії договору страхування - час, передбачений умовами страхування, протягом якого діє страхова відповідальність страховика, тобто його обов'язок виплатити страхувальнику при настанні страхового випадку страхове відшкодування чи страхову суму.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиками у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Страхова сума може збігатися зі страховою вартістю об'єкта. У такому випадку майно вважається застрахованим за повною його вартістю, а може бути нижчою страхової вартості. В останньому випадку важливим фактором, що впливає на розмір страхового відшкодування, є система (вид) страхового забезпечення.

У майновому страхуванні застосовуються дві основні системи страхового забезпечення: пропорційна і першого ризику.

Добровільне страхування майна підприємств забезпечує страховий захист від пошкодження та загибелі майна внаслідок пожежі, удару блискавки, вибуху газу тощо. Відшкодуванню підлягають збитки, яких зазнав страхувальник вживаючи заходи, спрямовані на врятування майна, запобігання поширенню пожежі тощо.

Страхова сума визначається страховиком за погодженням із страхувальником з урахуванням кон'юнктури ринку, особливостей конкретного об'єкта страхування і т.п.

Страхове відшкодування з настанням страхового випадку стосовно застрахованого майна підприємства сплачується тільки після того, як повністю виявлено причини та розмір збитків. Після отримання всіх необхідних належним чином оформлених документів на страхову подію та збитки, спричинені нею, страховик зобов'язаний в строк, що не перевищує 30 днів, виплатити відшкодування.

Після виплати страхового відшкодування до страховика переходять права страхувальника, які той має щодо особи, відповідальної за спричинені збитки, в межах виплаченої страхової суми.

В основу страхування технічних ризиків покладено ідею забезпечення страхувальникові необхідного і якомога повнішого страхового покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій.

З розвитком промисловості економічна роль страхування технічних ризиків посилюється, і нині в усіх розвинених країнах цей вид страхування став практично незамінним.

Договір страхування технічних ризиків може бути укладений на термін від одного місяця і більше. Страхова сума визначається на рівні вартості, визначеної проектно-кошторисною документацією. Якщо в разі настання страхового випадку страхова сума виявиться заниженою (що можливо при зростанні цін і підвищенні заробітної плати), то при відшкодуванні збитку враховується факт неповного страхування. Тому про зміни в страховій сумі слід негайно повідомляти страховика.

При страхуванні технічних ризиків немає змоги встановити тверді ставки премій за всіма видами монтажних робіт та ризиків. Тому премію з кожного конкретного ризику доводиться обчислювати окремо з урахуванням особливих умов відповідного випадку. При цьому береться до уваги така інформація: технічний опис споруджуваного об’єкта, його вартість, виробничий процес, план розташування, геологічні, гідрологічні та метеорологічні дані про місце монтажу, наявність охорони, засобів пожежогасіння, досвід монтажної фірми з монтажу відповідних об’єктів.

Страхування сільськогосподарських підприємств характеризується комплексністю. Об'єкти страхування майна сільськогосподарських підприємств поділяють на такі основні групи:

— урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку, крім урожаю природних сінокосів та пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, культур, які господарство висівало про­тягом 3—5 років, але жодного разу не отримувало врожаю;

— дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники.Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70%, а також ті, що підлягають списанню з балансу;

— сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім'ї, крім господарств, де щодо тварин установлено карантин або інші обмеження у зв'язку з інфекційними захворюваннями;

— будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Риболовецькі господарства можуть страхувати також судна та засоби лову.

Для різноманітних об'єктів страхування характерні різні ризики, які враховуються страховими компаніями при розробці конкретних умов і правил страхування.

При страхуванні майна, що належить с/г підприємствам, приймається до уваги висока залежність від природно-кліматичних умов.

Об’єктом страхування є врожай с/г культур, тварин, сім’ї бджіл, а також будівлі, споруди, с/г техніка тощо.

Страхування тварин проводиться на випадок їх загибелі від стихійних лих, інфекційних захворювань, пожежі тощо. Відшкодування складає 80% від суми збитку. Молодняк від інфекційних захворювань не страхується, оскільки ризик надто високий.

При встановленні розміру відшкодування (тобто 80%) враховується вартість шкіри, якщо вона може бути використана для подальшої промислової переробки, та м’яса, якщо воно може бути реалізовано або використано для годівлі іншої худоби.

Оцінка худоби здійснюється за її балансовою вартістю, а для робочої і продуктивної – з урахуванням зносу.

В страхуванні с/г тварин існує поняття “страхового віку”, як такого, з якого тварина приймається на страхування.

Страхувальниками домашнього майна можуть бути фізичні та юридичні особи - власники домашнього майна, які проживають на території України.

Майно страхується на випадок крадіжок, пошкодження внаслідок дії третьої особи, внаслідок знищення (пожежа).

Згідно з Законом України " Про страхування" послуги щодо страхування майна громадян надаються в добровільній формі відповідно до правил страхування, розроблених страховиками.

Майно страхується:

- за загальним договором (крім виробів з дорогоцінних металів, коштовного каміння, колекцій картин);

- за окремими предметами домашнього майна;

- за окремими групами предметів, наприклад, меблі, килими, вироби з дорогоцінних металів, колекції, картини.

Особливо цінне майно може прийматися на страхування за спеціальним договором.

Страховий платіж вноситься готівкою або безготівково через бухгалтерію організації, де працює страхувальник.

Розрахунок розміру нанесеного збитку має певні особливості:

розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна;

збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або ушкодження домашнього майна, оскільки втрати в обох випадках будуть різні.

Загальна формула розрахунку збитку має такий вигляд:

З = В – З + Р – З′,

де З – сума збитку;

В – вартість майна за страховою оцінкою;

З – сума зносу;

Р – витрати для рятування та приведенню майна в належний стан;

З′ – вартість залишків майна, придатних для подальшого використання (у залишковій вартості).

Дана формула при різних варіантах збитку може бути відповідно змінена. Якщо будинки, споруди, засоби транспорту та інші об’єкти пошкоджені частково, то збиток визначається таким чином:

З = ВВ – З + Р,

де ВВ – вартість відновлення (ремонту) пошкодженого об’єкту;

З – сума зносу пошкодженого об’єкту;

Р – витрати з урятування та приведення майна в належний стан.

Тобто, якщо пошкоджений предмет можна повернути після ремонту, то збитком вважається вартість ремонту цього предмета. Вартість ремонту обчислюється за діючими розцінками.

Розмір збитку при знищенні сільськогосподарської продукції, матеріалів, сировини та іншого майна, що не відноситься до основних засобів підприємства, визначається таким чином:

З = БВ – ВЗ + Р,

де БВ – балансова вартість на момент страхового випадку;

ВЗ – вартість залишків майна;

Р – витрати по рятуванню та приведенню майна в належний стан.

У разі загибелі (пошкодження) майна страхове відшкодування визначається таким відсотком від суми збитку, в якому майно було застраховане, але розмір відшкодування не повинен перевищувати розміру страхової суми.

Кількість і вартість майна, наявного на момент страхового випадку, визначається за даними бухгалтерського обліку і звітності та на підставі первинних документів про надходження і видатки інвентаризаційних залишків невикористаних матеріалів.

При страхуванні домашнього майна неабияке значення має розмір франшизи - процент від суми збитку, а в деяких страхових компаніях — це процент від суми ліміту відповідальності. Її розмір обумовлюється в договорі страхування.

 

Питання для самоконтролю

1. Сучасний стан майнового страхування в Україні.

2. Страхування майна громадян: особливості та основні види.

3. Страхування майна юридичних осіб: особливості та основні види.

4. Особливості страхування засобів транспорту.

5. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств.