Самостійна позааудиторна робота. В зошитах для протоколів

В зошитах для протоколів:

1. Написати формули: тестостерону, естрону, естрадіолу, прогестерону.

2. Скласти схему синтезу статевих гормонів.

3. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Якісне визначення 17-кетостероїдів (реакція Ціммермана).

Контрольні питання

1. Чоловічі статеві гормони (андрогени):

а) будова;

б) біосинтез;

в) механізм дії;

г) регуляція секреції;

д) біохімічні ефекти;

е) порушення функції андрогенів: біохімічні зміни і клінічні прояви.

2. Жіночі статеві гормони (естрогени і прогестерон):

а) будова;

б) біосинтез;

в) механізм дії;

г) регуляція секреції;

д) біохімічні ефекти;

е) порушення функції андрогенів: біохімічні зміни і клінічні прояви.

3. Екскреція продуктів метаболізму статевих гормонів. Діагностичне значення визначення 17- кетостероїдів у сечі.

4.Використанння природних статевих гормонів і синтетичних аналогів у клінічній практиці.

Самостійна аудиторна робота.

І.Дайте характеристику чоловічих і жіночих статевих гормонів за схемою:

Назва гормону

Місце утворення

Механізм дії

Біологічний ефект

Ознаки гіпофункції

Ознаки гіперфункції

ІІ. Виконати лабораторну роботу: «Якісне визначення 17-кетостероїдів у сечі” і захистити протокол.

Принцип методу. 1. Якісне визначення 17-кетостероїдів (реакція Циммермана)

17-кетостероїди - кінцевий продукт обміну гормонів кори наднирників: гідрокортизону, кортизону та інших і, частково, чоловічих та жіночих статевих гормонів.

У сечі 17-кетостероїди містяться в зв’язаній з глюкуроновою кислотою формі (глюкуроніди). У здорових жінок за добу з сечею виділяється 6-15 мг кетостероїдів, у чоловіків - 15-25 мг.

Принцип методу базується на реакції 17-кетостероїдів з m-динітробензолом в лужному середовищі з утворенням продуктів конденсації фіолетово-рожевого кольору (максимум поглинання в межах 530 нм).

Хід роботи. Якісне визначення 17-кетостероїдів проводять в сухих пробірках та сухими піпетками. До 20 крапель сечі доливають 30 крапель m-динітробензолу, струшують та добавляють 6 крапель 30% розчину їдкого натрію до появи вишнево-фіолетового забарвлення (2 хвилини).

Література:

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 16 (12)

Тема: Гормони ШКТ. Ренін-ангіотензинова і калікреїн-кінінова системи. Ейкозаноїди.

Актуальність: Гормони з паракринною та аутокринною дією відіграють важливу роль у захисних реакціях організму, процесах травлення, регуляції метаболічних процесів.

Навчальні цілі:

Знати: структуру, механізм дії і біохімічні ефекти тканинних гормонів.

Вміти: пояснити вплив ейкозаноїдів, ренін-ангіотензинової, калікреїн-кінінової систем, гормонів ШКТ на метаболічні процеси за умов норми та при патології.