Добір теми курсової та дипломної роботи

Тематика робіт визначається змістом навчальних курсів; розроб­ляється і затверджується кафедрою.

Тема курсової роботи має бути цікавою для студен­та, пов'язаною з його діяльністю і сприяти максимальному викорис­танню здобутих знань і практичного досвіду. Слід зауважити, що сту­дент має право запропонувати свою тему курсової ро­боти, але при цьому він повинен обгрунтувати викладачу доцільність її розробки.

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виок­ремити в ній основний напрям дослідження,

Мета курсової роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми.

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв'язати в процесі виконання роботи. Завдання мають конкретизувати основну мету роботи.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити зав­дання дослідження, які можуть включати такі складові:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять до загаль­ної проблеми дослідження (наприклад, визначення сутності понять, явищ, процесів, подальше їх вдосконалення;

• вивчення ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефектив­ності, принципів та умов застосування тощо);

• всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення прак­тики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, не­доліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опублі­ковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підня­ти їх на рівень наукових фактів, обгрунтованих у процесі спеціаль­ного дослідження;

• обгрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо вико­ристання результатів дослідження у практиці роботи відповідних ус­танов (організацій).

У початковий період роботи над темою найзручнішою є розста­новка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань.

Готуючись до викладення тексту курсової роботи, до­цільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка по­винна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питан­ня, а підрозділ (параграф) — окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому почи­наючи працювати над розділом, треба визначити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези слід підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування та експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду. Треба уникати безсис­темного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагаль­нення.

Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен супере­чити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'я­зані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випли­вати з іншого.

Достовірність висновків загалом підтверджується вивченням прак­тичного досвіду роботи конкретних установ, щодо яких проводиться дослідження. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний ма­теріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом основними методами дослідження: спостереженням, ек­спериментом, бесідою, анкетуванням, інтерв'ю, математичними ме­тодами обробки кількісних даних, методом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, шо залежно від особ­ливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.

Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визначити їх достовірність і типовість.