Центральний відділ слухового аналізатора, його будова та функції

В корі великого мозку є не один, а ряд слухових центрів, із яких одні пристосовані для сприйняття більш простих звуків — тонів і шумів (нижні скроневі закрутки), а інші пов'язані із найскладнішими звуковими відчуттями, які виникають, коли людина слухає мову, говорить сама або слухає музику.

півкулі отримують імпульси з обох кортієвих органів

Центральний кінець слухового аналізатора розташований в корі верхнього відділу скроневої частки кожного з півкуль головного мозку (в слуховий області кори). Особливо важливе значення в сприйнятті звукових подразнень мають поперечні скроневі звивини, або так звані звивини Гешля. У довгастому мозку відбувається частковий перехрест нервових волокон, що з'єднують периферичний відділ слухового аналізатора з його центральним відділом. Таким чином, корковий центр слуху однієї півкулі виявляється пов'язаним з периферичними рецепторами (кортієвими органами) обох сторін. І навпаки, кожен спіральний орган пов'язаний з обома корковими центрами слуху (двостороннє представництво в корі головного мозку).