Особливості розвитку пізнавальних процесів дитини дошкільного віку

Психічні пізнавальні процеси в дошкільному віці набувають довільний характер. Діти отримують знання про себе, про навколишній світ, цілеспрямовано засвоюють інформацію, здатні аналізувати, вдаються до узагальнення. Формується пізнавальна активність, що визначає в подальшому рівень розвитку дитини.

Увага З раннього дитинства увагу дітей відрізняється непроизвольностью. Їх приваблюють новизною і інтенсивністю: яскравою іграшкою, голосним звуком або різними специфічними подразниками. Увага дошкільника починає залучатися предметами і об’єктами, пов’язаними з переживаннями, що викликаються емоціями, а також подразниками, що мають безпосередній зв’язок з потребами дитини. З розвитком же довільного уваги діти в змозі направити свою свідомість і утримувати його досить довго на певних явищах, об’єктах, поки є інтерес.

Діти навчаються управляти своєю увагою, але в силу віку на вимогу дорослого їм ще важко переключитися з цікавого об’єкта на заданий. Пізніше дошкільнята можуть розподіляти увагу і діяти з кількома предметами. На завершення дошкільного періоду діти здатні до півгодинним занять.

Пам’ять

Для раннього дошкільного періоду характерно механічне запам’ятовування, здійснюване шляхом повторень. Дитина спирається на зовнішні зв’язки об’єктів. Старші дошкільники набувають навички смислового запам’ятовування, фундамент якого закладено на змістових зв’язках частин матеріалу, матеріалу і минулого досвіду. Образна пам’ять довгий час є переважною для дошкільника. Пізнавальні процеси, особливості сприйняття і мислення, впливають на її розвиток. Діти при запам’ятовуванні виділяють переважно яскраві ознаки у предмета. З розвитком інтелектуальної сфери розвивається словесна пам’ять. Дитина запам’ятовує суттєві зв’язки об’єктів. Рухова пам’ять дошкільника значно розвивається завдяки сформованому зорового образу.

Сприйняття Для розвитку сприйняття об’єднуються психічні процеси і досвід, що отримується з навколишнього світу. Активного розвитку сприйняття сприяє різноманітна діяльність: конструювання, малювання, перегляд фільмів, прогулянки. Особливе значення віддається рольовим іграм, де моделюються фрагменти навколишньої інформації, викликали інтерес, і пізнається сприйнята інформація. Сутність сприйняття відображається в одержанні та переробці отриманих даних із зовнішнього світу. Дошкільник дізнається, виділяє унікальні властивості об’єктів, їх особливості, призначення. Активно розвиваючись, сприйняття дозволяє дітям пізнавати предмети, що їх цікавлять, з’ясовувати існуючі зв’язки.

Мислення Накопичена за період раннього віку подібна інформація і найпростіші поняття служать основою розвитку мислення. Засвоєння понять багато в чому визначає розвиток мислення. Особливо важким для дошкільника є

правильне визначення поняття. Він об’єднує різні за логікою ознаки предметів. Розмірковуючи, малюк використовує узагальнення і зіставлення, перебирає можливі варіанти, використовує чуттєвий досвід і інформацію, отриману від дорослого. В п’ятирічному віці діти розуміють причинні зв’язки об’єктів, переходять від глобальних до точних пояснень, від зовнішніх ознак до прихованим, внутрішнім, осягають узагальнену закономірність. Рівень мислення залежить від пізнавальної активності, що формується сім’єю та дошкільним закладом. Використовуючи продуктивні види пізнавальної діяльності, приміром, дидактичні ігри, дорослі мають безпосередній позитивний вплив на розвиток мислення дошкільника. Дошкільний вік характерний переходом до словесно-логічного, коли дитина вирішує поставлені завдання, використовуючи мову.

Уяву Процес розвитку уяви проходить у дошкільнят в 2 етапи. Спочатку воно носить мимовільний характер, уявлення виникають спонтанно. На другому етапі виникають активні форми уяви, з’являється довільність процесу. Спочатку уявлення виникають з ініціативи дорослого, потім дитина викликає їх цілеспрямовано сам. Це знаходить відображення в іграх, вони набувають сюжетний характер.

Розвиток уяви впливає на формування всієї пізнавальної сфери, обумовлюючи розумову діяльність і сприяючи розширенню словникового запасу. Поява вміння створювати задум, досягати його, відображає зростання уяви в дошкільному віці. Дошкільник фантазує довільно до початку діяльності, обмірковує її хід, планує процес втілення. Для раннього дошкільного періоду характерні фантазії, засновані на невеликому зміну чого-небудь існуючого. Важливою характеристикою уяви вважається його реалізм, вміння відокремити можливе від неможливого.

Мова Мовленнєвий розвиток стимулюють перехід до внеситуативному спілкування, ускладнення діяльності, розширення соціальних контактів. Кількісний і якісний склад словника дитини залежить від умов виховання, комунікативних навичок, індивідуальних особливостей. Дошкільнята вчаться вибудовувати словосполучення, речення за правилами граматики. Для мови раннього дошкільного віку характерно словотворчість, що виражає недостатній рівень володіння граматичними формами. У мовних висловлюваннях дошкільника раннього періоду переважають прості речення. З віком пропозиції стають більш складними. З’являється плануюча функція мови. Дитина формулює свою діяльність вголос, словесно фіксує її результати, супроводжує промовою дії. Поступово відбувається перехід у внутрішню мова – розумовий план. У дошкільному віці ускладнюються комунікативні функції і форми мовної діяльності, засвоюються мовні навички