Аналіз активів та пасивів підприємства

Аналіз управління активами і пасивами підприємства дозволяє:

1) одаржати найбільший прибуток при нацйменш можливому ризику.

2) Забезпечити правильну структуру активів.

3) Своєчасно одержувати гроші і в той же час добиватися відстрочки платежів.

4) Збільшення продажу.

5) Вести правильну інвестиційну стратегію.

При аналізі активів і пасивів важливе місце займають такі фактори:

1. Вартість капіталу для розгляду можливостей альтернативного фінансування.

2. Політика виплати дівідендів, чи відповідає вона становищу підприємства.

3. Вплив інфляції.

4. Вплив економічного циклу.

При управління активами і пасивами важливе місце займає оборотний капітал, тобто різниця між поточними ативами і поточними пасивами.

Оборотний капітал є показником ліквідності підприємства.

Чим більший розмір попточних активів, тим більші можливості погасисти борги, але це означає що підприємствоотримає менший прибуток від загальної суми активів.

Слід пам’ятати, що стійкі активи дають більшу норму прибутку ніж цінні папери.

Фінансовий аналітик приймає рішення виходячи з очікуваного прибутку, тобто вкладення в поточні активи менш ризиковані але приносять і менший прибуток. Фінансування за рахунок короткострокових зобов”язань дешевше ніж за рахунок довгострокових позик але має в собі великий ризик втрати ліквідності.

Для фінансування активів використовується метод підстраховки.

Різні види активів фінансуються за рахунок пасивів терміни погашення яких співпадають з періодом оборотності активів. Це дає необхідні кошти для сплати боргу в термін.

Для загальної характеристики активів підприємства вивчаються їх наявність, склад, структура, зміни, що відбуваються. На підставі балансу складається аналітична таблиця.

37. Деталізований аналіз фінансового стану підприємства.

Логіка аналітичної роботи щодо оцінки фінансового стану п-ва пердбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: 1) експрес-аналіз фінансового стану; 2) деталізований аналіз фінансового стану. Метою деталізованого аналізу фінансового стану є більш докладна характеристика майнового та фінансового положення господарюючого суб¢єкту, а також можливостей розвитку суб¢єкта на перспективу. Він доповнює, конкретизує та розширює окремі процедури експрес-аналізу. Деталізований аналіз фінансового стану включає наступні розділи:1) попередній обзор економічного та фінансового стану суб¢єкта господарювання: а) характеристика загального напрямку фінансової д-ті; б) виявлення хворих статей звітності; 2) оцінка і аналіз економічного потенціалу суб¢єкта господарювання: а) оцінка майнового стану (побудова аналітичного балансу-нетто; вертикальний і горизонтальний аналіз балансу; аналіз кількісних зрушень в майновому стані); б) оцінка фінансового стану (оцінка ліквідності; оцінка фінансової стійкості); 3) оцінка і аналіз результативності фінансово-господарської д-ті суб¢єкта господарювання: а) оцінка виробничої (основної) д-ті; б) аналіз рентабельності; в) оцінка положення на ринку ЦП.

38. Оцінка структури і динаміки фінансового стану за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Ознаки “гарного” балансу з точки зору підвищення ефективності.

Логіка аналітичної роботи щодо оцінки фінансового стану п-ва пердбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: 1) експрес-аналіз фінансового стану; 2) деталізований аналіз фінансового стану. Експрес-аналіз виконують в три етапи: 1) підготвчий; 2) попередній огляд бухгалтерської звітності; 3) економічне читання та аналіз звітності. Мета третього етапу (економічне читання та аналіз звітності) – є узагальнена оцінка результатів господарської д-ті та фінансового стану п-ва. В цьому зв¢язку рекомендується досліджувати структуру та динаміку фінансового стану п-ва за допомогою порівняльного балансу. Порівняльний аналітичний баланс формується на базі вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень та джерел коштів п-ва за звітний період. В схему порівняльного балансу входить велика кількість важливих показників, що характеризують статику та динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального та вертикального аналізу, які розраховуються по статтям балансу. В ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період. Надається оцінка цих змін. Метою вертикального аналізу є розрахунок питомої ваги окремих статей до підсумку балансу та оцінка його змін. Співставляючи структуру змін активів та пасивів можна зробити висновок про основні джерела надходження коштів та основні напрямки їх вкладень. Поряд з побудовою порівняльного аналітичного балансу для отримання загальної оцінки динаміки фін стану за звітинй період здійснюється співставлення змін підсумку балансу із змінами фінансових результатів господарської д-ті за звітний період. Тобто порівнюються коефіцієнти: Kv=(V1/V2)*100% – темп росту обсягу реалізації; Kb=(B1/B2)*100% – темп росту валюти балансу. Якщо Kv>Kb, то в звітному періоді використання фінансових ресурсів було більш ефективним. Позитивними моментами є: 1) зростання валюти балансу; збільшення постійного та необоротного капіталу; зменьшення дебіторської та кредиторської заборгованості; збільшення грошових коштів; 2) висока частка власних і прирівнених до них джерел фінансування; 3) зменьшення довгострокових і поточних зобов¢язань.

39. Оцінка майнового положення: методика розрахунку основних показників, їх інтерпретація.

Майно в усіх його видах, яке належить п-ву – це активи п-ва. Активи являють собою економічні ресурси п-ва у формі наявних у нього сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській д-ті з метою отримання доходу. В залежності від характеру участі в господарському процесі та швидкості обороту розрізняють: 1) необоротні активи (основний капітал); 2) поточні (оборотні) активи. Основний капітал – сукупність майнових цінностей п-ва, які багаторазово приймають участь в процесі господарської д-ті і переносять свою вартість на продукцію частинами (основні засоби – обладнання, технологія, інструменти; нематеріальні активи – набуті п-вом права користування об¢яєктами інтелектуальної власності, майнові права; довгострокові фінансові вкладення; інші види необоротних активів). Оборотнийкапітал – сукупність майнових цінностей п-ва, які обслуговують господарський процес і повністю використовуються протягом 1го робочого циклу (запаси товарно-матеріальних цінностей; дебіторська заборгованість; грошові кошти; короткострокові фінансові вкладення; інші види необоротних активів). В процесі аналізу активів п-ва в першу чергу необхідно вивчити зміни в їх складі та структурі та дати їм оцінку. Основними показниками оцінки майнового стану п-ва є6 1) коефіцієнт зносу; 2) коефіцієнт придатності; 3) коефіцієнт оновлення; 4) коеф вибуття; 5) доля активної частини основних засобів. Коеф зносу: = (знос ОФ / початкова вартість ОФ). Показник характеризує долю вартості основних фондів, яка залишилася до списання на витрати в майбутніх періодах. Чим більше знос обладнання, тим гірше для п-ва. Коеф придатності: = (100% - К зносу,%). Важливе значення для оцінки стану засобів праці мають показники руху ОФ – це коеф оновлення і вибуття. Коеф оновлення: = (первісна вартість Осн. Фондів, що надійшли за період / ПВОФ на кінець періоду). Показує, яку частину від наявних на кінець звітного року основних засобів складають нові ОФ. Коеф вибуття: = ПВОФ, які виведені з експлуатації / ПВОФ на початок періоду). Показує, яка частина ОФ, з якими п-во почало д-ть у звітному періоді, вибула через непридатність чи з інших причин. Доля активної частини ОФ: до активної частини відносяться машини, обладнаня і транспортні засоби. Ріст цього показника в динаміці свідчить про добру тенденцію.