Рейтингова оцінка надійності партнера

У ФА рейтингування дозволяє розмістити підібрані певним чином п-ва в одному рядку на основі значень деяких показників їх діяльності. Порівняння п-ва з подібними йому по галузевій структурі чи масштабам діяльності дає можливість визначити його місце серед конкурентів, тобто приписати йому певний ранг серед інших п-в. рейтингування може проводитися як на основі абсолютних значень важливих статей звітності, так і на основі відносних величин біх.коефіцієнтів. абсолютні показники:об’єм продаж (виручка), величина активів (ітог баланса), ЧП, рівень витрат. Більше аналітичної інформації дають рейтинги, побудовані на відносних і питомих показниках.їми можуть виступати: показники ліквідності, оберненості, ділової активності, структури капітала та ін. Методика ранжування господаських суб’єктів:1)вибір показників, по яким буде відбуваться ранжування. Це показники: оцінки майнового положення, ліквідності, ділової активності, рентабельності, фінансової стійкості. 2)підбір господарських одиниць для ранжування. Якщо метою аналізу є визначення місця п-ва серед своїх конкурентів в вибраній галузі, для ранжування вибираються п-ва саме цієї галузі. Якщо аналіз передбачає позиціонування п-ва серед порівняних з ним по масштабам д-ті, наприклад, в регіоні тоді підбір господарюючих одиниць для порівняння слід проводити виходячи з вибраних формальних х-к: величини оборота і місцерозташування.3)вибір коефіцієнтів, по яким проводиться порівняння вибраних п-в, слід додати ще одну процедуру-визначення важливості (ваги) кожного із вибраних показників для даного п-ва і виборки вцілому.4)безпосереднє проведення процедури рейтингування методами суми місць і таксонометричним. Рангове рейтингування призначається не тільки для визначення позицій п-ва серед споріднених йому по сфері чи масштабу діяльності серед конкурентів, а також використовується для порівняння показників діяльності різних підрозділів одного п-ва.

Характеристика основних складових власного і залученого капіталу: основні відмінності між ними.

Капітал підприємства можна розділити на 2 основні частини: Власний(ВК) та Залучений капітал(ЗК). ВК являє собою частку активів за виключенням усіх зобов’язань. І в свою чергу в складі ВК може бути виділено 2 осн складові: 1) інвестований капітал(К)-капітал вкладений власниками в п-во, він відображається в балансі п-в і в статті статутний і додатковий капітал. 2)Накопичений К-створений на п-ві в п-ві в процесі його функціонування, відображається в статтях:*резервний капітал і нерозподілений парибуток. Крім цього в складі ВК необхідно виділити його частки і відображати динаміку його складу і структури за останні періоди.. Залучені кошти являють собою правові і господарські зобов’яз п-ва перед 3-ми особами. Величина ЗК хар-є можливість майб вилуч коштів підпр-ва, повязан зраніше прийнятими. зобовяз. До осн.зобовяз віднос: довгострокові та короткострокові кредити та позики, а також кредиторську заборгованість (расписать что єто такое и вкратце охарактеризовать).