Дисперсія світла. Призматичний і дифракційний спектри. Спектральний аналіз. Закон Бугера

Дисперсія світла — залежність показника заломлення (або діелектричної проникності) середовища від частоти. Дисперсія виникає внаслідок того, що середовище реагує на зміну зовнішнього електричного поля зміною наведеної в ньому поляризації. Поляризація виникає завдяки зміщенню зв'язаних зарядів, наприклад, зміщенню електронів відносно ядер атомів. Здебільшого показник заломлення зростає при збільшенні частоти. Це зростання називають нормальною дисперсією. Аномальна дисперсія — зменшення показника заломлення при збільшенні частоти — виникає в спектральних областях, близьких до частот інтенсивного поглинання.

Спектральний аналіз — сукупність методів визначення складу (наприклад, хімічного) об'єкта, заснований на вивченні спектрів взаємодії матерії з випромінюванням: спектри електромагнітного випромінювання, радіації, акустичних хвиль, розподілу за масою та енергією елементарних частинок та інше. Спектральний аналіз, грунтується на явищі дисперсії світла. Традиційно розмежовують: атомарний та молекулярний спектральний аналіз, «емісійний» — за спектром випромінення та «абсорбційний» — за спектром поглинання, «масспектрометричний» — за спектром мас атомарних чи молекулярних іонів.

Призматичний спектр - спектр, отриманий при розкладанні складного світла призмою на складові кольори.

Закон Бугера — фізичний закон, що визначає послаблення паралельного монохроматичного пучка світла при поширенні його в поглинаючому середовищі. Закон виражається наступною формулою: , де I₀ — інтенсивність вхідного пучка, l — товщина шаруючи речовини, через яку проходить світло, k_λ — показник поглинання (часто неправильно іменується коефіцієнтом поглинання). Показник поглинання характеризує властивості речовини і залежить від довжини хвилі λ поглинабчого світла, що поглинається. Ця залежність називається спектром поглинання речовини.