Змочування і незмочування. Вимірювання коефіцієнту поверхневого натягу рідини

Про рідину, яка розпливається тонкою плівкою по твердому тілу, кажуть, що вона змочує дане тверде тіло.

Добре змочування є обов'язковою умовою формування ефективної клейової плівки зв’язуючого на твердій поверхні.

На границі дотику твердих тіл з рідинами спостерігається явище змочування, яке полягає у викривленні вільної поверхні рідини біля твердої поверхні. Поверхня рідини, викривлена на границі з твердим тілом, називається меніском. Вид змочування залежить від співвідношення сил взаємодії між молекулами поверхневих шарів поділу середовищ. Якщо сили притягання між рідиною-твердим тілом є більшими за сили притягання між молекулами рідини, то відбувається збільшення поверхні дотику і ми маємо змочування (рис. 4.24,а). У випадку, якщо сили взаємодії між молекулами рідини є більшими, ніж між молекулами твердого тіла і рідини, то відбувається зменшення поверхні дотику, рідина збирається у вигляді кульки (рис. 4.24, б), а саме явище має назву незмочування.

Коефіціє́нтповерхне́вогона́тягу — кількісна характеристика поверхневого натягу рідини.

Коефіцієнт поверхневого натягу визначається як сила, що діє з боку рідини на одиницю довжини контуру, що її обмежує. Позначається маленькою літерою гамма.

Одиниця вимірювання Н/м або дина/см.

альфа=F/L

де F – сила, яка діє на одиницю довжини лінії.

Залежить від температури, концентрації різних домішок.