Стадії винахідницького процесу

П. К. Енгельмейер (1910) вважав, що робота винахідника складається з трьох актів: 1. бажання; 2. знання; 3. вміння. Бажання і інтуїція, походження задуму. Ця стадія починається з появи інтуїтивного проблиску ідеї і закінчується розумінням її винахідником. Виникає ймовірний принцип винаходу. У науковій творчості цьому етапу відповідає гіпотеза, в художньому - задум. Знание и рассуждение, выработка схемы или плана. Выработка полного развёрнутого представления об изобретении. Производство опытов — мысленных и действительных. Умение, конструктивное выполнение изобретения. Сборка изобретения. Не требует творчества. «Покуда от изобретения имеется только идея (I акт), изобретения ещё нет: вместе со схемой (II акт) изобретение даётся как представление, а III акт даёт ему реальное существование. В первом акте изобретение предполагается, во втором — доказывается, в третьем — осуществляется. В конце первого акта — это гипотеза, в конце второго — представление; в конце третьего — явление. Первый акт определяет его телеологически, второй — логически, третий — фактически. Первый акт даёт замысел, второй — план, третий — поступок».   П. М. Якобсон (1934) виділяв наступні стадії:   1. Період інтелектуальної готовності. 2. Виявлення проблеми. 3. Зародження ідеї - формулювання завдання. 4. Пошук рішення. 5. Отримання принципу винаходу. 6. Перетворення принципу в схему. 7. Технічне оформлення та розгортання винаходу  

Фактори, що заважають творчому мисленню:

- некритичне прийняття чужої думки (конформізм, погоджуваність)

- зовнішня і внутрішня цензура

- ригідність (у тому числі передача шаблонів, алгоритмів у вирішенні завдань)

- бажання знайти відповідь негайно.

 

Література:

  1. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления / И.С. Добронравова / Режим доступа: http://spkurdyumov.narod.ru/DOBR.htm
  2. Проект `Хронотрон`(С.И.Валянский, Д.В.Калюжный, А.М.Жабинский) / Режим доступа: http://imperia.lirik.ru/index.php/component/option,com_frontpage/Itemid,1/
  3. Пуанкаре А. Математическое творчество // Адамар Ж. Исследование психологии процесса изобретения в области математики. М., 1970. Приложение III.
  4. Энгельмейер П. К. Теория творчества. СПб., 1910; см. также: Пономарёв Я. А. Психология творчества. М., 1976. С. 146.
  5. Wallas G. The Art of Thought. N. Y., 1926; См. также: Солсо Р. Когнитивная психология. 1996.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: