2018-01-21
1717
Гідроліз- обмін реакцій іонів солі з водою, що призводить до утворення слабких електролітів.
1) Сильна основа і сильна кислота – не гідролізують – нейтральна реакція рН=7
2) Слабка кислота і сильна основа – гідролізують за аніоном – лужна реакція рН>7
СН3СОО- + НОН= СН3СООН + ОН-
3) Сильна кислота і слабка основа – кисла реакція рН<7
NH4+ + HOH= NH4OH + H+
4) Слабка кислота і слабка основа – гідролізують повністю з утворенням двох малорозчинних речовин
NH4+ +CH3COO- + H2O= NH4OH + CH3COOH
Ступіньгідролізу – цевідношеннячислагідролізованихмолекулдоїїзалежноїкількостіврозчині; відношеннягідролізованоїсолідоїїзагальноїконцентрації.
Основи титриметричного аналізу. Методи кислотно-основного титрування.Кислотно-основні індикатори та принципи їх підбору.
Титриметричним називають метод аналізу, в якому кількісний вміст речовини визначають за об’ємом реактиву точної концентрації, який витрачений для реакції з певним об’ємом розчину досліджуваної речовини.Розчин реактиву точної і відомої концентрації називають робочим(титрованим або стандартним) розчином. Цей метод можливий лише за наявності індикатора – речовини, яка дає змогу встановити момент закінчення реакції між речовинами.
Кислотно-основне титрування(метод нейтралізації)-це титрування, в основі якого лежить реакція нейтралізації.Цей метод використовують для кількісного визначення кислот, лугів, а також солей, розчини яких внаслідок гідролізу мають кислу або лужну реакцію.
Ацидиметрія – це метод кислотно-основного титрування, метою якого є кількісне визначення лугів і солей, розчини яких мають лужне середовище (pH>7),титрованими є розчини сильних кислот(HCI, H2SO4).
Алкаліметрія – це метод кислотно-основного титрування, який служить для кількісного визначення кислот і солей, розчини яких мають кисле середовище(рН<7), титрованими є розчини лугів (КОН, NaOH).
Індикатори – це органічні барвники складної будови із слабкими кислотними або основними властивостями, які змінюють своє забарвлення залежно від рН середовища. Вони бувають одноколірними(фенолфталеїн) та двоколірними(метиловий оранжевий, метиловий червоний). Кожен індикатор характеризується певним інтервалом переходу або зоною переходу – проміжком рН, у межах якого змінюється його забарвлення.
Для правильного вибору індикатора, тобто для узгодження його показника титрування з точкою еквівалентності, треба знати зміну рН розчину в процесі титрування, що графічно виражають кривою титрування. При побудові титрування на осі ординат відкладають значення рН розчину(0-14), на осі абсцис - об’єм доданого титрованого розчину в см3 або ступінь нейтралізації розчину у відсотках.
10) Буферні системи – це розчини, які здатні зберігати постійну концентрацію йонів Гідрогену, тобто значення pHсередовища при добавлянні до них невеликих кількостей кислоти чи лугу або при розбавлянні їх.
Основні типи буферних систем:
1) Буферна система, що містить слабку кислоту + сіль цієї кислоти утворену сильною основою.
Ацетатна буферна система:
CH3COOH + CH3COONa
оцтова натрій
кислота ацетат
Гідроген карбонатна буферна система:
H2CO3 + NaHCO3
Карбонатна натрій гідроген
кислота карбонат
2) Буферна система, що містить слабку основу + сіль цієї основи, утворену сильною кислотою.
Амонійна буферна система:
NH4OH + NH4Cl
Амоній амоній
гідроксид хлорид
3) Буферна система, що містить солі багато основних кислот
Фосфатна буферна система:
NaH2PO4+ Na2HPO4
натрій натрій
дигідроген фосфат гідроген фосфат
