Тренінг «Ланцюжок думок»

Символічність образу волів виявилася настільки прозорою, що брати були змушені навіть змінити при перевиданні (1905 р.) назву роману на «Пропащу силу»..

♦ На вашу думку, чому? Розкрийте алегоричний зміст такої назви. (Автори зображують долю селянина Ничипора Вареника, який зі злиднів «намагається вийти в люди», але уклад пореформеного життя перетворює його на «пропащу силу» - розбишаку, що весь свій розум і хист віддав справі нерозумного протесту, а згодом перетворився на лютого зарізяку)

Слово вчителя

Композиція роману

У будівлі такого просторого будинку, яким є роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», кожна цеглина слугує ідейному замислу. Тут — чотири частини, разом вони складають ЗО розділів.. Внутрішня структура твору запропонована в таблиці на с. 64—65.

Роман багатоплановий, у ньому зображено життя українського селянства впродовж кількох поколінь — від заселення вільних південних степів, закріпачення людей аж до пореформеного часу, впровадження земства. Події проходять не в хронологічному порядку. Так, з головним героєм ми знайомимося, коли це вже 20-літній юнак. А далі подається розповідь про його народження й дитинство, як він став підлітком-підпасичем, потім господарем на своїй землі. Екскурс у минуле в частині II гальмує розвиток основних подій, змінює фабулу, але дає багатющий матеріал для показу тривалої боротьби народу за свої людські права.

Особливості сюжету

Сюжет — це система подій у художньому творі, через яку розкриваються характери персонажів і авторська позиція. Слово «система» означає, що всі події тісно пов'язані одна з одною, те саме стосується й персонажів—виникають суперечності, симпатії й антипатії між ними, змужніння чи деградація їх характерів, долання перешкод. Усі події, вчинки людей рухає підказаний життям конфлікт. Як відомо, у романах події рідко бувають однолінійними, частіше вони розгалужуються, потім переплітаються, як і в цьому творі. У сюжетному ланцюгу умовно виділяють такі основні елементи: експозицію, зав'язку, розвиток подій, кульмінацію та розв'язку. їх визначають для того, щоб краще осягнути зміни в характерах головних учасників конфлікту та зміст твору.

Панас Мирний любив починати твори інтригуючим епізодом, як і в цьому романі: зустріч серед весняних квітуючих полів Чіпки з Галею. Дівчина так зачарувала його, що вдома він розпитує про хуторян у матері й ладен щодня бувати на нивці, щоб знову тую «русалку» угледіти. Ми спостерігаємо туч затриману експозицію, після якої автор круто повертає в минуле — Чіпчине дитинство, поступово доводячи події до зав'язки. Перший серйозний конфлікт Чіпки з місцевою владою стався, коли в нього відбирають землю, якою колись наділила громада його матір. Це зав'язка. Далі зближення з п'яним товариством,повне розорення, пробудження трудової совісті в історії з житом, сповідь у хаті Грицька, помста сільським властям, захист кріпаків під час сільського бунту, люте покарання різками, знову думки про помсту. І вже тут сплітаються разом усі розроблені сюжетні лінії. У частині IV лінії Максима-москаля й Чіпки йдуть паралельно, далі зливаються: спільні розбої й одруження Чіпки з Галею роблять їх однією сім'єю. Появаоб'єднує головну сюжетну лінію ще з однією — панською, доводячи напруження подій у романі до критичної точки; Чіпку виганяють із земства. Це кульмінація роману. Розв 'язка настає, коли стало відомо про садистську розправу Чіпчиної зграї над родиною козака Хоменка — пійманих убивць засилають на каторгу. Завершує роман короткий епілог. Можна сказати, що всі сюжетні лінії в хронологічному перебігу працюють, на одну, підсвічуючи її з різних боків.