double arrow

Приклади монтажу внутрішніх водостоків.

 

На мал.6.6-6.9 подані приклади монтажу внутрішніх водостоків.

 

 

Мал. 6.6. Водостоки на плані даху.

1-водостік; 2- каналізаційні стояки К1; 3-вентиляційні шахти.

 

 

Мал. 6.7. Приєднання ворінок до водостічної мережі.

1-водостічна воронка; 2- компенсуючі стики.

 

 

Мал. 6.8. Випуск водостоків на відмостку при розрахунковій температурі

зовнішнього повітря до (-5оС).

1-воронка; 2- водостічний стояк; 3- бетонний чи цегляний упір; 4- термоізоляція;

5- цементне покриття.

 

 

Мал. 5.9. Випуск водостоків на відмостку при розрахунковій температурі

зовнішнього повітря від (-5) до (-25)

1-ревізія; 2-стояк водостічний К2; 3-тройник прямий 100х50; 4 – кран;

5-труба сталева водогазопровідна d=32 мм; 6- корка; 7-трійник d=32 мм;

8-сифон з ревізією; 9-заглушка чавунна; 10-упір бетонний; 11- трійник прямий 100х100; 12- коліно; 13-трійник двохрозтрубний.

 

На прямолінійних ділянках підвісних трубопроводів діаметром Dтр приймають такі найбільші відстані Lмакс між прочисними пристроями:

Dтр, мм……………..50 100-150 200 та більше

Lмакс, м ……………10-15 15-20 25

 

6.2. ВИПРОБУВАННЯ І ПРИЙМАННЯ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ І ПРИСТРОЇВ.

 

Випробування систем і приймання їх в експлуатацію проводять після закінчення монтажних робіт. Системи піддають випробуванню на герметичність до закладення трубопроводів (при прихованій прокладці) і до накладення ізоляції.

Гідравлічне випробування напірних систем проводять тиском, що перевищує робочий тиск на 0,5 МПа, але не більш I МПа, протягом 10 хвилин. За цей період часу тиск в трубопроводах не повинний знижуватися більш ніж на 0,1 МПа.

В процесі випробування систем перевіряють справність водорозбірних кранів, змиваючих пристроїв, запірної арматури і т.д. Випробування систем оформляють актами. Випробування і приймання в експлуатацію санітарно-технічних систем в умовах мінусових температур (зимовий період) проводять після ввід в дію системи опалювання.

При прийманні змонтованих санітарно-технічних систем пред'являється наступна документація:

1) креслення і документи узгоджень на додаткові роботи і зміни, допущені при монтажі;

2) акти приймання прихованих робіт;

3) паспорти устаткування і акти випробувань монтажних деталей і конструкцій:

4) акти випробувань на тиск.

В процесі приймання перевіряють відповідність виконаних робіт затвердженому проекту, міцність кріплень, правильність ухилів і відсутність витоків. Після приймання кожної системи складають акти, в яких указують всі помічені відступи від затвердженого проекту, результати випробування систем (гідравлічного, пневматичного), характеристику робочого стану устаткування і установок (насосів, електродвигунів і т. п.), якість виконаних монтажних робіт, перелік дефектів, недоробок і неполадок з вказівкою термінів їх усунення.

Каналізаційні стояки (особливо ділянки прихованої прокладки) випробовують тиском не більш 0,08 МПа шляхом заповнення їх водою на висоту поверху.

Мережі внутрішніх водостоків випробовують при позитивній зовнішній температурі шляхом наповнення їх водою до рівня щонайвищої відмітки водостічної воронки.

Випробування і приймання насосних установок проводять в процесі обкатки підшипників, п'ят, сальників і інших елементів до постійної температури (не вищий 80°С) Результати обкатувальних випробувань оформляють актом.

Водопровідні ввід піддають гідравлічному або пневматичному випробуванню тиском на 0,5 МПа вище за робоче. Після випробування ввід промивають чистою водою із швидкістю потоку 2—3 м/с, потім піддають знезараженню протягом 24 ч хлорною водою, що містить 20—З0 мг/л активного хлору і знов промивають чистою водою.

 

РОЗДІЛ 7. ВНУТРИКВАРТАЛЬНА (Дворова) каналізація

 

7.1.Трасування мережі внутриквартальної (дворової) каналізації.

 

При трасуванні мережі необхідно прагнути до того, щоб протяжність і глибина її закладання була мінімальною, забезпечувалися нормативні характеристики самопливного режиму руху рідини в трубах. При цьому потрібно орієнтуватися на зручності при будівництві мережі і в експлуатації.

Каналізаційні мережі прокладаються на відстані не менше за 3,0 м від зовнішніх стін будівель і споруд (мал.7.1). Найменший діаметр каналізаційної мережі приймається 150 мм. Між каналізаційною та водопровідною трубами повинен бути обов’язковий зазор не менш за 1,5 м (тобто між стінками), якщо водопровідна труба перетинається з каналізаційною. Якщо остання взята у кожух, ця відстань може бути зменшена до 0, 4 м.

Мал.7.1. Генплан кварталу з квартальною каналізаційною мережею К1.

 

На мережі необхідно передбачити по п. 4.14-4.17 СНиП 2.04.03-85 установку колодязів:

- на прямих ділянках — оглядових, для труб діаметром 150 мм через 35 м;

- на поворотах траси більш за 30о;

- на вузлах, тобто при приєднанні інших ділянок;

- перепаді зі зниженням відміток більш за 0,3 м;

Матеріал труб приймається по п. 4.9: безнапірні залізобетонні та бетонні; керамічні; чавунні; пластмасові; сталеві (як виняток при осадних грунтах або на територіях з підземним будівництвом).

Найменша глибина закладання каналізаційних трубопроводів визначається з умов:

h = h прон-0,3

h ³ 0,7 + d

де h - початкова глибина закладання в найбільш віддаленому і високо розміщеному колодязі, м;
  h прон - найбільша глибина проникнення в грунт нульової температури, м;
  d - діаметр труби, м.

Колодязі на мережі означаються КК -1, КК-2 і т.д.

 

7.2. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК МЕРЕЖІ.

 

Розрахункові витрати на кожній розрахунковій дільниці квартальної каналізації розраховуються по формулах (5.1) і (5.2), якщо

< 8 л/с.

Якщо > 8 л/с, то = 5

 

Таблиця 7.1.

Розрахункові витрати квартальної каналізації

 

Номер дільниці N, шт. , л/с , л/с , л/с
               

К(К1-1)-(К1-2)

К(К1-2)-(К1-3)

 

Метою гідравлічного розрахунку є визначення діаметрів труб і глибин закладання колодязів.

При розрахунку побутової каналізаційної мережі необхідно враховувати наступні вимоги:

-ухили, які необхідно додати трубам діаметрів 150-250 мм для відведення розрахункової витрати, повинні забезпечувати незамулюючу швидкість не менш за 0,7 м/с;

-найменший ухил мережі — 0,008;

-найбільші швидкості руху стічних вод: у металевих тубах — 8 м/с, неметалевих — 4 м/с;

-наповнення в трубах, що допускаються при пропуску розрахункової витрати і при розрахунковому ухилі, не повинні перевищувати 0,6 м. В іншому випадку потрібно збільшення діаметра дільниці мережі.

Таким чином, відомими величинами є розрахункова витрата і початковий ухил (мінімальний при плоскому рельєфі місцевості або рівний природному схилу місцевості на розрахунковій дільниці). При цьому по табл.7.2. для діаметра труби 150 мм визначають швидкість в межах припустимої – не менш за 0,7 м/с.

 

Таблиця 7.2.

Виписка з таблиць для гідравлічного розрахунку каналізаційних мереж.

 

Наповнения в долях H/d Ухили в тисячних при d = 150 мм
               
, л/с V, м/с , л/с V, м/с , л/с V, м/с , л/с V, м/с , л/с V, м/с , л/с V, м/с , л/с V, м/с , л/с V, м/с
0,30 2,51 0,56 2,81 0,63 3,44 0,77 3,87 0,87 3,97 0,89 4,44 0,90 4,87 1,09 5,62 1,26
0,35 3,36 0,61 3,76 0,68 4,61 0,83 5,18 0,95 5,32 0,96 5,94 1,08 6,51 1,18 7,52 1,36
0,40 4,32 0,65 4,83 0,73 5,92 0,90 6,66 1,01 6,83 1,03 7,64 1,16 8,37 1,27 9,66 1,46
0,45 5,34 0,69 5,97 0,77 7,31 0,95 8,23 1,07 8,44 1,09 9,44 1,22 10,3 1,34 11,9 1,55
0,50 6,41 0,72 7,17 0,81 9,78 0,99 9,88 1,12 10,1 1,15 11,3 1,28 12,4 1,40 13,3 1,62
0,55 7,51 0,75 8,40 0,84 10,3 1,03 11,6 1,16 10,9 1,19 13,3 1,33 14,5 1,46 16,8 1,68
0,60 8,61 0,78 9,63 0,87 11,8 1,06 13,6 1,2 13,6 1,23 15,2 1,37 16,7 1,51 19,3 1,74

 

Розрахунку підлягає кожна дільниця мережі. За результатами розрахунку визначається глибина закладання на початку і кінці кожної дільниці.

Форма відомості гідравлічного розрахунку приводиться в табл. 7.3.

 

Таблиця 7.3

Відомість гідравлічного розрахунку внутриквартальної каналізаційної мережі

  Номер дільниці Розрахункова витрата , л/с Дов-жина l, м Ухил трубо-проводу i Падіння Діа-метр   d, м Наповнення Швидкість V, м/с
  h, м
                   
  1-2 l 1 i 1 h 1k d 1 h 1 V 1
  2-3 l 2 i 2 h 2k d 2 h 2 V 2
  3-4 l 3 i 3 h 3k d 3 h 3 V 3
                     
Відмітки Глибина закладання  
Поверхні землі Поверхні води Лотка труби    
на початку в кінці на початку в кінці на початку в кінці на початку в кінці  
                 
1           Н 1 Н 2  
2           Н 2 Н 3  
3           Н 3 Н 4  
                                   

 

 

Розглянемо послідовність заповнення цієї відомості. Графи 1-3, 10 і 11 заповнюються на основі трасування мережі, визначення відміток місцевості в розрахункових точках по генплану і результатів обчислення розрахункових витрат графи 7 (з табл. 7.1).

Графи 4, 6, 7 і 9 заповнюються за даними табл. 7.2.

Падіння ухилу трубопроводу на дільниці 1-2 табл. 7.3 (графа 5) визначається по формулі

,

де i 1- ухил трубопроводу на дільниці 1-2;

l 1- довжина дільниці 1-2, м;

Глибина потоку води в трубопроводі (графа 8) обчислюється як результат даних граф 6 і 7:

h і= × d і  

У гідравлічному розрахунку необхідно враховувати вимоги за способом з'єднання трубопроводів в колодязях.

Спосіб з'єднання по розрахунковому рівню приймається для трубопроводів однакового діаметра із збільшенням .

 

Мал. 7.2. Схема для гідравлічного розрахунку дільниці

внутриквартальной каналізації

 

При розгляді робочої розрахункової схеми (мал. 7.3) дільниці мережі 1-2 видно, якщо в першому перетині відомі глибини закладання дна труби Н 1 і відмітка поверхні землі 1, то по різниці цих величин визначається відмітка лотка в цьому перерізі 1 (графа 14).

Для визначення відмітки поверхні води в першому перерізі 1 підсумовують відмітку лотка труби і глибину води в трубі за даними графи 8.

Далі ведуть розрахунки параметрів другого перетину, тобто кінця дільниці 1-2. Відмітка лотка 2 і поверхні води 2 визначається як різниця відповідних відміток першого перерізу (на початку дільниці) і величини падіння ухилу трубопроводу

h 1k на дільниці: h 1k= l1* i1, та:

= 2 — h 1k;

= 2 — h 1k;

Після цього обов'язково проводиться перевірка рівності по формулі

2 = 2 - h 1;

де h 1 - глибина води в трубі на дільниці 1-2 з графи 8.

На розрахунковій дільниці 2-3 у випадку d 2 = d 1 (графа 6) і < спосіб з'єднання труб в колодязі потрібно прийняти по рівню води.

Відмітка поверхні води 2 на дільниці 1-2 (графа 13) переноситься на початок дільниці 2-3 в графу 12.

Відмітка поверхні води в кінці дільниці 2-3

3 = 2 – h 2k;

 

Відмітки лотка труби визначаються таким чином:

2' = 2 – h 2;

3 = 3 – h 3;

4 = 4 – h 4;

Глибина закладання колодязів на початку і в кінці на дільниці 2-3 визначається як різниця

Н 2' = 2 - 2; Н 3' = З - З

На розрахунковій дільниці 3-4, у випадку d 2 < d 1 (з’єднання труб різних діаметрів), спосіб з'єднання труб в колодязі потрібно приймати по щелигам (мал. 7.3.).

У цьому випадку диктуючими відмітками в розрахунку будуть відмітки лотка труби:

d = d 3 - d 2

Відмітка лотка на початку дільниці 3-4 буде визначена як

3'= 3- d, а в кінці 4 = 3- h .

 
 


d 2

d 3

d

 

Мал. 7.3. Схема з'єднання дільниць по щелигам.

 

Маючи відмітки лотка труби і відмітки поверхні, глибину закладання колодязів визначають по формулах:

H 3'= 3 - 3'

 

H 4= 4 - 4

Відмітки поверхні води на дільниці 3-4 визначаються відповідно, як

3 = 3' + h 3 ;

4 = 4 + h 3;

У гідравлічному розрахунку необхідно враховувати самоочищення в трубах, тобто и т.д. (зростання швидкості по ходу потоку).

 

7.3. ПОБУДОВА ПОВЗДОВЖНОГО ПРОФІЛЮ.

 

На основі гідравлічного розрахунку потрібно побудувати повздовжній профіль квартальної (дворової). Повздовжній профіль будується по даним відомості гідравлічного розрахунку (табл.7.4). в масштабах: горизонтальному —1:500 або 1:1000, вертикальному — 1:100. На ньому вказують всі позначені на плані колодязі траси, матеріал труб, тип основ, відмітки землі, води та лотка на початку та в кінці ділянок. Також визначаються глибини закладення колодязів, початкові та кінцеві, всіх ділянок. Особливим чином позначаються перехрестя інших мереж з каналізаційною мережею, з указом відмітки іншого трубопроводу (лотка, шелиги чи вісі) та прив’язки його к найближчому колодязю.

Профіль починається з найменш заглибленого колодязя і закінчується в точці приєднання до вуличної мережі (відповідним колодязем).

 

Мал. 7.4. Повздовжній профіль квартальної (дворової) каналізації.

 

На профілі вказують так званий контрольний колодязь, що встановлюється не ближче, ніж за 10 метрів до «червоної лінії» - межі квартальної забудови, також відповідальності відповідної комунальної служби. Такий колодязь визначається як звичайний, відповідним порядковим номером. В ньому утворюють перепад відміток між заглибленням дворової та вуличної мереж. Відповідні розрахунки поміщуються в таблиці 7.3.

 

7.4. КОНСТРУКЦІЇ КАНАЛІЗАЦІЙНИХ КОЛОДЯЗІВ.

 

Колодязі встановлюють на проїзній частині внутрішніх доріг з заділкою люка під рівень асфальтового покриття, або на непроїзній частині, повздовж дороги, з виступом над ґрунтом на 0,3 м. При наявності ґрунтових вод стінки колодязя покривають зовні гідроізоляцією, на 0,5 м вище їх рівня. У приміщенні колодязя потрібен простір для можливості проведення там робіт по очищенню, тобто, знаходження робітника. Тому висота робочої частини колодязя — робочої камери повинна бути не менше 2 м. Робітник повинен пересуватися по бермі, яка має ухил до лотка не менше 0,02.

На мал.7.5 наведений приклад каналізаційного колодя.

 

 

Мал.7.5. Вузловий каналізаційний колодязь квартальної (дворової) мережі.

1 — круглий люк з кришкою; 2,7 — каміння для регулювання висоти або цегельне викладення, не більш чотирьох рядів; 3 — опірне кільце; 4 —кільце діаметром 700 мм; і висотою 300-600 мм; 5 — плита; 6 — кільце діаметром 1000 мм; 8 — плита; 9 — щебенева підготовка; 10 — скиби.

 

РОЗДІЛ 8. ЗОВНІШНІ СПОРУДИ ВОДОПРОВОДУ

 

8.1. ВОДОЗАБІРНІ СПОРУДИ ВОДОПРОВОДУ.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: