Устрій внутрішніх водостоків

Відведення атмосферних опадів (дощових і талих вод) з дахів сучасних будівель здійснюється по трубопроводах, розташованих усередині будівлі (внутрішнім водостокам). Область застосування їх регламентується відповідними розділами СНиП.

Внутрішні водостоки складаються з наступних основних елементів: водостічних воронок, відвідних трубопроводів (стояків, колекторів, випусків) і пристроїв для огляду і прочищення (ревізій, прочищень, оглядових колодязів).

Внутрішні водостоки повинні видаляти воду з крівлі будівель як при позитивних, так і при негативних температурах зовнішнього повітря. Схема мережі внутрішніх водостоків може бути перпендикулярною і перетнутою (мал. 6.1) та з відкритим випуском (мал. 6.2).При перпендикулярній схемі кожен стояк обладнується окремим випуском, що відводе дощові води.

Мал. 6.1. Схеми внутрішніх водостоків перпендикулярна (а) и перетнута (б):

1 — водостічна воронка; 2 - стояк; 3 - прочистка і ревізія; 4 - відступ; 5 - випуск; 6 - прийомний колодязь; 7 - гідрозатвір; 8 - відкритий випуск; 9,10 - підвісна лінія; 11 - збірний трубопровід.

6.2. Устрій відкритого випуска:

а) загальний вид гідрозатвора; б) гідрозатвор на сталевій трубі випуска; в) гідрозатвір із фасонних частин (трійник, відступ);

1- каналізація, упор; 2,3, - ревізія, прочистка; 4 - водостічний стояк; 5 - патрубок для теплого повітря; 6 – гідрозатвор.

Мал. 6.3. Водостічні воронки і приєднання їх до водостічної мережі.

а — воронка Вр7А; б — воронка Вр9; в — воронка Вр8; г — приєднання воронки до мережі; 1 — ковпак; 2 — грати; 3 — вставний стакан; 4 — глуха гайка; 5 — притискне кільце; 6 — хомут; 7 — зливний патрубок; 8 — бітум; 9 — цементний розчин; 10 — залізобетон; 11 — гідроізоляція; 12 — фартух; 13 — прочищення; 14 — мінеральна вата.

При устрої внутрішніх водостоків особливого значення набуває установка водостічних воронок. Для житлових будівель з плоскими неексплуатованими дахами рекомендується застосовувати воронки Вр7А з патрубком умовним проходом D_у 80 мм (мал. 6.3 а). Для промислових і суспільних будівель з плоскими дахами, заповнюваними водою, слід застосовувати воронки Вр9 з патрубком умовним проходом 100 мм (рис.6.3, б), а не заповнюваними водою — воронки Вр8 (мал. 6.3, в). Для будівель з плоскими експлуатованими дахами застосовують воронки Вр10 з D_у = 150 мм.

Водостічні воронки встановлюють з таким розрахунком, щоб максимальна відстань між ними не перевищувала 48 м. Воронки слід розміщувати по обидві сторони брандмауерних стін і температурних швів, в знижених ділянках єндов, по внутрішній подовжній вісі будівлі (по одній воронці на кожну секцію будівлі). Ухил ділянок даху і ендов у бік воронок повинен бути не менше 0,005. Воронки закладають в перекриття з пристроєм водонепроникного з'єднання. Гідроізоляційний шар покриття даху випускають на фланець зливного патрубка, затискають зверху фланцем приймальних гратів і заливають бітумною мастикою. Під фланець воронки іноді додатково підкладають рубероїд і мішковину, просочену бітумом. Приєднання воронок до стояків виконують за допомогою компенсаційних розтрубів з еластичним закладенням (мал. 6.3, г).

Найбільша пропускна спроможність водостічних воронок при умовному проході патрубка 80 мм складає 5 л/с, 100 мм — 12 л/с, 150 мм — 35 л/с. Пропускна спроможність водостічних стояків відповідно складає 10; 20 і 50 л/с, стояків умовним проходом 200 мм — 80 л/с. Для водостоків в основному застосовують чавунні (ненапірні і напірні), пластмасові і азбестоцементні труби, як виняток (на горизонтальних підвісних лініях — мал. 6.3, г) використовують сталеві труби.

Водостічні стояки, як правило, прокладають в опалювальних приміщеннях сходових клітин, в коридорах і інших підсобних приміщеннях будівель. Прокладення стояків може бути відкритим (по стінах, фермах, колонах) або прихованим (у борознах внутрішніх стін будівель, в коробах, шахтах). Замонолічення труб в блоки стінні панелі не допускається.

Довжина випуску від стояка до колодязя дворової мережі при діаметрі труби 100 мм і більш не повинна перевищувати 10 м. Закладення випуску у фундаменті будівлі виконується аналогічно закладенню каналізаційного випуску. Відкритий випуск (мал. 6.2) в місці перетину із зовнішньою стіною фундаменту будівлі ізолюють мінеральною ватою шаром не менше 50 мм із закладенням отвору з обох боків цементним розчином.