double arrow

Властивості води і вимоги до її якості

 

Якість води характеризується її фізичними, хімічними і бактеріологічними властивостями (ГОСТ 2874—84 «Вода питна», ДержСанПіН).

До фізичних властивостей належать: температура води, кольоровість, каламутність, запах і присмак. Температура води відкритих джерел залежить від місцевих умов, пори року, швидкості руху та інших чинників. Вона може змінюватися в широких межах. Температура води підземних джерел характеризується постійністю (зазвичай 6—8°С).

Кольоровість води — це її забарвлення, що спричиняється головним чином присутністю у воді гумінових речовин і позначається в градусах платино-кобальтової шкали. Кольоровість визначають, порівнюючи кольори досліджуваної води з еталонною шкалою, що імітує це забарвлення.

Каламутність води визначається вмістом у воді завислих речовин і позначається в мг/л. Вона залежить від кількості зависі і ступеня її дисперсності. Ступінь забруднення води завислими речовинами іноді можна визначити за прозорістю водного стовпчика. Запахи і присмаки природних джерел обумовлені присутністю у воді розчинених газів, різноманітних мінеральних солей, а також органічних речовин і мікроорганізмів. Запах і присмак мають болотні і торфові води, а також води, що містять сірководень. У ряді випадків запах зумовлюється присутністю живих або гниючих після відмирання водоростей. Неприємно відгонить вода, в якій є деяка кількість залишкового хлору після її хлорування. Інтенсивність запаху, як правило, збільшується із підвищенням температури води.




Хімічні властивості води характеризуються активною реакцією, окислюваністю, наявністю щільного осаду, вмістом кальцію, магнію (жорсткістю) , заліза та ін.

Активна реакція води визначається концентрацією іонів водню, яку подають через показник рН. Якщо рН = 7 — середовище нейтральне, при рН < 7 — середовище кисле, а при рН > 7 — середовище лужне.

Жорсткість води визначається вмістом у ній розчинених солей кальцію і магнію, що вимірюються в міліграм-еквівалентах на 1 л води (мг-екв/л). Розрізняють жорсткість карбонатну, некарбонатну і загальну. Карбонатна (тимчасова) визначає кількість бікарбонатних і карбонатних солей кальцію. Некарбонатна характеризує наявність у воді некарбонатних солей кальцію і магнію.

Окислюваність— показник можливої забрудненості води джерела стічними водами, визначається вмістом у воді органічних розчинених речовин.



Сухий осад характеризує вміст у воді розчинених солей.

Про ступінь бактеріального забруднення води дізнаються за кількістю бактерій, які містяться в 1 см3 води. Про ступінь фекального забруднення — за присутністю у воді мікробів, які називаються кишковою паличкою, «Колі-титр» — це об'єм води, в якому міститься одна кишкова паличка, а «колі-індекс» — це кількість цих паличок в 1 л води.

Нині діє СанПіН «Вода питна», в якому наведено дві групи вимог до якості води, що використовується для пиття. До першої групи входять вимоги, обов'язкові в усіх випадках централізованого господарсько-питного водопостачання. Вимоги другої групи мають бути дотримані, якщо в системі водопостачання є очисні споруди.

Вимоги до якості води, що витрачається на виробництві, надзвичайно різноманітні, бо залежать від виду і технологічної схеми виробництва. Встановлюють їх в кожному випадку технологічним завданням.

 






Сейчас читают про: