Серцево-судинна система

Серцево-судинна система складається з серця та зв'язаних з ним кровоносних судин. Серце - це порожнинний м'язовий орган, який складається з передсердя і шлуночків, які перекачують кров по судинах.

Кровоносні судини поділяються на артерії, вени та капіляри.

Артерії, артеріоли - це судини, якими кров рухається від серця до органів і тканин.

Вени, венули - судини, якими кров рухається до серця.

Капіляри - це мікроскопічні судини, у яких відбувається обмін речовин.

Роботу серця регулюють нервова і гуморальна системи. Рух крові здійснюється серцем і судинами, регулюється нейрогуморальною системою

Кров - є важливим рідким середовищем у судинній системі і виконує такі функції в організмі:

- дихальну - перенесення кисню;

- трофічну - перенесення поживних речовин;

- терморегуляторну - підтримання постійної температури тіла;

- виділення - перенесення продуктів розпаду до нирок, печінки, кишечнику;

- гомеостатичну - підтримання гомеостазу;

- захисну - забезпечення фагоцитозу, утворення антитіл, зсідання крові;

- регуляторну - забезпечення гуморальної регуляції.

Кров складається з плазми та формених елементів: еритроцитів - червоних кров'яних тілець, лейкоцитів білих кров'яних тілець, тромбоцитів - кров'яних пластинок.

Лімфа - прозора рідина, яка утворюється з плазми крові при її фільтрації в міжклітинному просторі, звідки надходить в лімфатичну систему і є близькою за складом до плазми крові.

Вплив харчування на діяльність серцево-судинної системи

На діяльність серця та судин впливає характер харчування. Відсутність у крові білків, вітамінів, солей кальцію можуть бути причиною гемофілії – захворювання, внаслідок якого порушено зсідання крові.

При атеросклерозі кров може зсідатися всередині судини і утворювати в ній тромби. Їжа, багата на жири, холестерин та кухонну сіль, бідна на ліпотропні речовини, може сприяти розвитку склерозу судин та скороченню тривалості життя.

Включення до раціону харчування легкозасвоюваного гемового заліза, міді, кобальту, вітамінів В₁, В₁₂, фолієвої та аскорбінової кислот сприяє утворенню еритроцитів.

М'ясо, м'ясні продукти, риба, печінка сприяють підвищенню рівня гемоглобіну у крові та стимулюють утворення еритроцитів.

Вітамін С у харчовому раціоні сприяє підвищенню захисної дії лейкоцитів.

У раціоні повинна бути достатня кількість іонів кальцію та вітаміну К, які беруть участь у зсіданні крові.

Надлишок лінолевої кислоти в раціоні сприяє виникненню внутрішньо судинних тромбів внаслідок утворення з неї арахідонової кислоти, яка є джерелом тромбоксанів. Ці речовини викликають агрегацію тромбоцитів. Поліненасичені жирні кислоти родини ω-3 (ліноленової) протидіють підвищенню коагуляції крові, запаленню судин, їх звуженню і підвищенню артеріального тиску.