Розкажіть про єдину багаторівневу автоматизовану інформаційну системи управління трудовими ресурсами

5) Однією з визначальних умов інтенсифікації управління, скорочення адміністративно-управлінського персоналу, взаємодії органів управління трудовими ресурсами країни є створення єдиної багаторівневої автоматизованої інформаційної системи управління трудовими ресурсами. Вдосконалення управління в органах УТР досягається при цьому за рахунок використання нових інформаційних технологій управління, застосування професійних персональних ЕОМ, організації автоматизованих робочих місць (АРМ), які забезпечують інформаційну підтримку рішень, що приймаються персоналом управління.

Постійне зростання обсягів оброблюваної інформації та підвищення вимог до якості управління ТР, яким супроводжується це зростання, зумовлюються переходом до ринкових засад господарювання, встановленням прямих господарських зв’язків тощо. З огляду на перехід до нового механізму господарювання в економіці постає потреба комплексно перебудувати систему управління трудовими ресурсами країни з урахуванням нових принципів організації роботи об’єктів господарювання. За нових умов роботи об’єктів доводиться оперативно приймати ефективні управлінські рішення, а тому дедалі потрібнішою стає точна й вірогідна інформація на всіх рівнях управління трудовими ресурсами країни. Водночас передбачається, що обсяги інформації, яка перероблятиметься в народному господарстві країни, збільшаться у 3—5 раз.

Заходи, вжиті щодо вдосконалення системи УТР країни та її організаційних структур, а також щодо використання нових методів планування і забезпечення трудовими ресурсами, застосування обчислювальної техніки та ЕММ, усувають дублювання даних і дають змогу скоротити їх обсяги при обробці.

Висновок:

Метою створення єдиної багаторівневої АІС з УТР є удосконалення системи управління на конкретному економічному об'єкті завдяки застосуванню засобів обчислювальної техніки та економіко-математичних методів.

 

6. Розкрийте поняття: "інформаційна технологія", "нова інформаційна технологія". Розкажіть про класифікацію комп’ютерних інформаційних технологій та дайте скорочену характеристику її складовим.

6) На сучасному етапі одним із основних напрямів удосконалення системи управління є впровадження інформаційних технологій (ІТ).

Інформаційна технологія — це сукупність методів і процедур, які реалізують функції збирання, передавання, опрацювання, зберігання та доведення до користувачів інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.

У нових умовах господарювання стрімко зростає роль інформаційної бази, яка за змістом, методами доступу до неї користувачів і можливостями обміну даними між користувачами різних рівнів управління має відповідати вимогам господарювання. Для практичної реалізації наданої самостійності об’єктам господарювання постійно існує потреба в оперативній, вірогідній і доступній інформації про такі показники: потреба в їхній продукції, забезпеченість процесу її виготовлення різноманітними видами ресурсів, ціни на продукцію, фактичний стан виробництва тощо. Усе це створює передумови для пошуку нових інформаційних технологій управління, що грунтуються на сучасних засобах обчислювальної техніки.

Нові форми взаємодії людини з ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, для якої характерні людино-машинні процедури прийняття рішень. При цьому змінюються методи професійної діяльності спеціалістів, соціально-психоло­гічні навантаження, ритм праці, а в перспективі — створюються умови для зміни структури економічних служб і переходу від функціонального до цільового принципу управління. Формуються нові вимоги до постановки економічних задач, розширюються можливості використання економіко-математичних методів на робочих місцях спеціалістів.

Для того, щоб правильно зрозуміти, оцінити, грамотно розробити і використовувати інформаційні технології в різних сферах життя суспільства необхідна їх попередня класифікація.

ІТ поділяються на дві великі групи: технології з виборчою і з повною інтерактивністю. ІТ з виборчої інтерактивністю належать всі технології, що забезпечують зберігання інформації в структурованому вигляді. Сюди входять банки і бази даних і знань, відеотекст, телетекст, інтернет і т.д. Ці технології функціонують у виборчому інтерактивному режимі і істотно полегшують доступ до величезного обсягу структурованою інформації. У даному випадку користувачеві дозволяється тільки працювати з вже існуючими даними, не вводячи нових.

ІТ з повною інтерактивністю містить технології, що забезпечують прямий доступ до інформації, що зберігається в інформаційних мережах або будь-яких носіях, що дозволяє передавати, змінювати і доповнювати її.

Інформаційні технології слід класифікувати насамперед в галузі застосування і за ступенем використання в них комп'ютерів. Розрізняють такі галузі застосування інформаційних технологій, як наука, освіта, культура, економіка, виробництво, військова справа і т. п.

За ступенем використання в інформаційних технологіях комп'ютерів розрізняють комп'ютерні та беском’пютерні технології. У галузі освіти інформаційні технології застосовуються для вирішення двох основних завдань: навчання та управління. Відповідно pозрізняють комп'ютерні та беском’пютерні технології навчання, комп'ютерні та беском’пютерні технології управління освітою.

У навчанні інформаційні технології можуть бути використані, по-перше, для пред'явлення навчальної інформації навчаються, по-друге, для контролю успішності її засвоєння. З цієї точки зору інформаційні; технології, які використовуються в навчанні, діляться на дві групи: технології пред'явлення навчальної інформації та технології контролю знань.

До числа комп'ютерних інформаційних технологій пред'явлення навчальної інформації відносяться:

- технології, що використовують комп'ютерні навчальні програми;

- мультимедія технології;

- технології дистанційного навчання.

Сучасні засоби комп'ютерної техніки можна класифікувати.

Персональні комп'ютери -це обчислювальні системи з ресурсами, повністю спрямованими на забезпечення діяльності одного управлінського працівника.

Корпоративні комп'ютери (іноді звані міні-ЕОМ чи main frame) представляють собою обчислювальні системи, що забезпечують спільну діяльність великої кількості інтелектуальних працівників у будь-якої організації, проекті при використанні єдиних інформаційно-обчислювальних ресурсів.

Суперкомп'ютери представляють собою обчислювальні системи з граничними характеристиками обчислювальної потужності та інформаційних ресурсів і використовуються у військовій і космічній галузях, і фундаментальних наукових дослідженнях, глобальному прогнозуванні погоди.

Інтелектуальні навчальні системи - це якісно нова технологія, особливостями якої є моделювання процесу навчання, використання динамічно розвивається бази знань; автоматичний підбір раціональної стратегії навчання для кожного учня, автоматизований облік нової інформації, що надходить до бази даних.

Технології мультимедіа (від англ. Multimedia - багатокомпонентна середа), яка дозволяє використовувати текст, графіку, відео і мультиплікацію в інтерактивному режимі і тому самим розширює рамки застосування комп'ютера в навчальному процесі.

Віртуальна реальність (від англ. Virtual reality-можлива реальність) - це нова технологія неконтактного інформаційної взаємодії, що створює за допомогою мультимедійного середовища ілюзію присутності в реальному часі в стереоскопически представленому «екранному світі».

Як говорилося вище, прикладом критерію класифікації ІТ може служити користувальницький інтерфейс (сукупність прийомів взаємодії з комп'ютером), що реалізується операційною системою.

У свою чергу, операційні системи здійснюють командний, WIMP, SILK інтерфейс. Командний інтерфейс - припускає видачу на екран запрошення для введення команди. WIMP - (Window-вікно, Image-зображення, Menu-меню, Pointer-покажчик). SILK - (Speech-мова, Image-зображення, Language-мова, Knowledge-знання). У даному інтерфейсі при відтворенні мовної команди відбувається перехід від одних пошукових зображень до інших, згідно семантичним зв'язкам.

Операційні системи поділяються на однопрограмних, багатопрограмні і розраховані на багато. Однопрограмних - SKP, MS DOS та ін Вони підтримують пакетний і діалоговий режими обробки інформації. Багатопрограмні - UNIX, DOS 7.0, OS / 2, WINDOWS; дозволяють поєднувати діалогову і пакетну технології обробки інформації. Сітьові - (мережні операційні системи) - INTERNET, NOVELL, ORACLE, NETWARE та ін здійснюють віддалену обробку в мережах, а також діалогову і пакетну технології на робочому місці.

Перераховані форми інформаційних технологій широко використовуються в даний час в економічних інформаційних системах (ЕІС).

Висновок:

Інформаційна технологія - це сукупність процесів, завдяки яким можливі збір, зберігання обробка та інші взаємодії над інформацією. Класифікація ІТ необхідно для правильної оцінки і застосування інформаційних технологій у різних сферах життя суспільства.

 

7. Дайте характеристику концепції багаторівневих розподілених автоматизованих систем обробки даних. Що таке АРМ? Розкрийте поняття про нову інформаційну технологію управління.

7) Єдина система управління трудовими ресурсами, як складова управління народногосподарським комплексом, належить до багаторівневої ієрархічної системи. На кожному рівні цієї системи розв’язуються комплекси локальних (персональних) задач за індивідуальними алгоритмами та даними, які лише в певній частині виходять на інформаційний обмін з іншими рівнями. Це зумов­лює потребу створення автоматизованих обчислювальних систем, які охоплювали б усі рівні управління і забезпечували б ефективну обробку даних на кожному рівні, інформаційну взаємодію між рівнями, а також гнучкий доступ користувачів до загальносистемних обчислювальних та інформаційних ресурсів, що відповідає концепції багаторівневих розподілених автоматизованих систем обробки даних.

Такі системи за своїми функціональними можливостями поєднують позитивні властивості централізованої і децентралізованої автоматизованої обробки даних.

Наприклад, розподілена багаторівнева система автоматизованої обробки даних на промис­ловому підприємстві може об’єднувати три рівні. На верхньому рівні розв’язуються складні задачі з великими обсягами оброблюваних даних, які потребують значних витрат обчислювальних ресурсів, і до того ж (за окремими винятками) у пакетному режимі. Тому на цьому рівні мають перебувати досить великі й потужні обчислювальні ресурси (суперЕОМ). Для управління трудовими ресурсами на верхньому рівні розв’язуються задачі з прогнозування потреби в трудових ресурсах, фонду споживання, продуктивності праці, соціального розвитку тощо.

На середньому рівні використовуються професійні ПЕОМ і створюються локальні бази даних. Ці засоби можуть слугувати основою для створення мережі автоматизованих робочих місць спеціалістів різноманітних служб. На цьому рівні виконуються розрахунки з планування фонду споживання (АРМ економіста відділу праці й заробітної плати), його контролю та обліку (АРМ бухгалтера), інші розрахунки (АРМ спеціалістів у відділі праці, АРМ інспектора відділу кадрів тощо). На середньому рівні переглядаються й коригуються дані, виконуються окремі перерахунки, друкуються результатні документи.

На нижньому рівні використовуються ПЕОМ для створення АРМ управлінського персоналу, безпосередньо зайнятого на виробництві (АРМ нормувальника, АРМ табельника, АРМ начальника цеху тощо), і формуються індивідуальні бази даних. Основними процедурами обробки даних на цьому рівні є введення первинних даних (наприклад, введення даних про виробіток чи використання робочого часу), формування і друкування документів первинного обліку (наряд, табель тощо), первинна обробка даних (нарахування відрядної заробітної плати бригаді, облік продуктивності праці тощо).

У системах управління одна й та сама задача може розв’язу­ватися на кількох рівнях, але з різним ступенем деталізації. Наприклад, продуктивність праці на нижньому рівні (дільниця, бригада) визначають поіменно, побригадно; на середньому рівні (цех) — за структурними підрозділами; на верхньому рівні (відділ праці) — за професіями, розрядами робіт.

Основою для реалізації інформаційного обслуговування користувачів у розподілених системах автоматизованої обробки даних є роз­поділені бази даних. Вони являють собою сукупність баз даних, фізично розміщених на різноманітних ЕОМ і рівнях системи, які об’єднані в мережу і підтримуються однією або кількома СУБД.

Широкі можливості сучасних засобів обчислювальної техніки та форм їх використання дали поштовх до організації АРМ працівників апарату управління.

АРМ — це професійно-орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, які призначені для автоматизації функцій спеціаліста, виконуваних на його робочому місці.

Головне призначення АРМ — забезпечити персонал дільниць, відділів праці та заробітної плати (ЗП), виробничого, а також інших служб новими засобами техніки і технології управління. Ідеться, зокрема, про засоби, основними можливостями яких є автоматизоване діалогове виконання головних функцій УТР, діалогова інформаційна взаємодія користувачів та оперативний доступ до даних, які нагромаджуються в центральній базі даних автоматизованої ІС або в розподіленій БД мережі АРМ.

Нові форми взаємодії людини з ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, для якої характерні людино-машинні процедури прийняття рішень. При цьому змінюються методи професійної діяльності спеціалістів, соціально-психоло­гічні навантаження, ритм праці, а в перспективі — створюються умови для зміни структури економічних служб і переходу від функціонального до цільового принципу управління. Формуються нові вимоги до постановки економічних задач, розширюються можливості використання економіко-математичних методів на робочих місцях спеціалістів.

АРМ спеціалістів, які беруть участь в управлінні ТР, є багатофункціональними й реалізують кілька режимів роботи. На них виконуються специфічні процедури, пов’язані з новою інформаційною технологією управління: автоматизоване формування і ве­дення на машинних носіях масивів нормативно-довідкової інформації та автоматизоване діалогове введення оперативних даних.

Висновок:

Отже, можна сказати що нові інформаційні технології, на відміну від попередніх, притаманна персоналізація використання засобів обчислювальної техніки, створення локальних мереж ЕОМ і багаторівневих розподілених систем автоматизованої обробки даних, організація автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів з праці.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) — це професійноорієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, які призначені для автоматизації функцій спеціаліста, виконуваних на його робочому місці.

 

 

8. Розкрийте поняття "автоматизована інформаційна система" (АІС).

8) Автоматизована інформаційна система (АІС) — це система управління, зорієнтована на широке і комплексне використання технічних засобів та економіко-математичних методів для розв’­язування інформаційних задач управління трудовими ресурсами в різних ланках народного господарства.

Є ще одне визначення АІС яке звучить так: Автоматизована інформаційна система – сукупність інформації, економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і фахівців, призначених для автоматизованої обробки інформації та прийняття управлінських рішень.

Впровадження АІС сприяє підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності економічних об’єктів і забезпечує якість управління. Так, досвід створення АІС, впровадження в практику економічної діяльності оптимізаційних методів, формалізація ситуацій фінансово-господарських процесів, оснащення підприємств та установ сучасними обчислювальними засобами докорінно змінили технологію функціонування інформаційних процесів управління.

Висновок: Отже, можна сказати, що призначення автоматизованих інформаційних систем (АІС) в управлінні трудовими ресурсами — це автоматизація розрахунків, тобто людино-машинне розв’язування економічних задач з управління персоналом.

 

9. Як поділяються АІС за предметною сферою їх застосування? Наведіть відповідний рисунок, що показує класифікацію АІС. Дайте характеристику цим класам АІС.

9) Найвищою класифікаційною ознакою АІС є предметна сфера її застосування: економіко-організаційна, технологічна і проектно-конструкторська. Згідно з цим сукупність АІС поділяється на такі класи:

· економіко-організаційного управління (АІС);

· управління технологічними процесами (АІС ТП);

· управління організаційно-технологічними процесами;

· наукових досліджень (АІС НДР);

· навчальні АІС.

Економіко-організаційні АІС охоплюють міжгалузеві АІС (автоматизована система планових розрахунків, автоматизована система фінансових розрахунків, автоматизована система держав­ної статистики, автоматизована система управління «Труд», автоматизована інформаційно-пошукова система науково-технічної інформації, автоматизована інформаційно-управляюча система Держкомітету зі стандартів тощо), виробничі АІС (галузеві автоматизовані системи управління, АСУ акціонерних товариств і концернів, автоматизовані системи управління підприємствами та організаціями (АСУП), територіально-адміністративні АС (територіальні АСУ областей, АСУ міського господарства, адміністративних районів, територіально-виробничих комплексів).

До автоматизованих інформаційних систем управління ви­робничими процесами належать системи, призначені для управління безперервним виробництвом, автоматизованими потоковими лініями, комплексними лініями агрегатів і верстатів, верстатами з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Останнім часом верстати з ЧПУ об’єднуються в оброблювальні модулі й разом із транспортно-нагромаджувальними системами утворюють гнучкі виробничі системи (ГВС).

Автоматизовані інформаційні системи управління організаційно-технологічними процесами —це багаторівневі системи, що поєднують АІС управління технологічними процесами та АІС управління підприємствами.

Високу якість та ефективність міжгалузевих розрахунків і наукових досліджень забезпечують автоматизовані інформаційні системи наукових досліджень. Методичною базою таких систем є економіко-математичні методи, технічною — найрізноманітніша обчислювальна техніка та технічні засоби для проведення експериментальних робіт з моделювання досліджуваних процесів.

Як організаційно-технологічні АІС, так і АІС наукових дослід­жень можуть включати до свого контуру системи автоматизованого проектування (САПР), які використовуються для проектування деталей і вузлів машин, елементної бази, виробничого і технологічного проектування.

Навчальні АІСнабувають значного поширення при підготов­ці спеціалістів в системі освіти, при перепідготовці і підвищенні кваліфікації робітників різних галузей.

Управлінські та інформаційні системи можуть класифікуватися за сферою, видом і рівнем управління та функціонування.

За сферою функціонування вирізняють: державні, галузеві (сільське господарство), територіальні та інші системи. Державні АС — це автоматизована система державної статистики (АСДС), автоматизована система планових розрахунків (АСПР), автоматизована система фінансових розрахунків (АСФР), система управління національним банком (АСУ банк) та інші.

Державні АС забезпечують формування характерної для них інформації і її використання як внутрішнє, так і в інших державних АС та АС нижчих рівнів. Особливо всеохопленою є статистична інформація, яка збирається і використовується на всіх рівнях. Галузеві АС забезпечують управління підвідомчими структурними підрозділами і галуззю в цілому. Часто державні АС одночасно є і галузевими, оскільки функціонують у межах певного міністерства.

За видом управлінського процесу (організаційний, економічний, технологічний) системи класифікуються так: організаційно-економічні, організаційно-технічні і технологічні.

Типовим прикладом організаційно-економічних систем є автоматизовані системи управління підприємствами (АСУП) та об’єднаннями (АСУПО) і їх інформаційні системи. Саме з АСУП починалися перші спроби автоматизувати економічні системи (перша АСУ «Львів» почала працювати уже в 1967 році на Львівському телевізійному заводі, тепер ВО «Електрон»). Організаційно-економічні АС забезпечують ефективне функціонування економічних об’єктів (підприємств, організацій, об’єднань і т. ін.), являючи собою сукупність адміністративних, економіко-математичних, технічних та інших засобів. Такі системи ще називають управлінськими.

Представником організаційно-технічних систем є системи автоматизованого проектування (САПР), що створюються на основі ЕОМ, графопобудовувачів (плоттерів) та інших периферійних засобів. Вони дають змогу значно прискорити і поліпшити якість проектних робіт, автоматизувати створення проектної документації та скоротити термін упровадження проектів. Так, САПР в автомобілебудуванні дозволяють скоротити термін проектування автомобілів у 3 – 4 рази.

Першими за часом створення і найпоширенішими протягом усіх років є автоматизовані та автоматичні системи управління технологічними процесами (АСУТП), які належать до технологічних систем. Вони призначені для управління технологічними процесами чи проведення експериментальних досліджень. АСУТП дозволяють замінити людей на шкідливих для їх здоров’я операціях (фарбування, нікелювання, зварювальні роботи та пов’язані з хімічними реакціями тощо), підвищують продуктивність праці, за заданими параметрами оптимізують виробництво, підвищують якість продукції, мають швидку окупність. Різновиди АСУТП такі:

• гнучкі виробничі модулі (ГВМ) — виробництво виробів довільної номенклатури у визначених межах їх характеристик на обладнанні, керованому ЕОМ;

• робототехнічні комплекси (РТК) — ГВМ з промисловими роботами;

• гнучкі виробничі системи (ГВС) і гнучкі автоматизовані виробництва (ГАВ) — сукупність РТК, ГВМ, складських та інших систем, що забезпечують швидку перебудову виробництва на нову продукцію, а також високий рівень автоматизації виробництва.

У класифікації автоматизованих систем на основі рівня управління враховуються вертикальний (виробничий) і горизонтальний (територіальний) управлінські рівні.

На основі вертикального рівня управління виокремлюють:

- галузеві АС (АС Міненерго, АС сільського господарства і т. ін.);

- АС об’єднань, підприємств, організацій (АСУВО, АСУП);

- АС структурних підрозділів (АС відділку, цеху).

Останнім часом з використанням ПК певною автоматизованою структурною одиницею в управлінській системі стало автоматизоване робоче місце спеціаліста (АРМ), тобто робоче місце персоналу АС, обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації функції АС.

На основі горизонтального рівня управління можна розрізняти АС:

- області (автономної республіки);

- міського господарства (АСУМГ);

- району (РАСУ).

За функціональним призначенням і рівнем автоматизації процесів управління серед традиційних управлінських автоматизованих систем розглядають інформаційно-пошукові (ІПС), системи підтримки прийняття рішень (СППР), інтелектуальні (ІнС).

Інформаційно-пошукові системи призначені для пошуку в своїх сховищах необхідних документів і даних. До їх класу можна віднести також інформаційно-довідкові системи.

Інтелектуальні системи — це системи, що здатні самостійно виконувати роботу, притаманну складній розумовій діяльності людини.

СППР — інтерактивні комп’ютерні системи, що призначені для полегшення, прискорення і поліпшення обґрунтування різних видів управлінських рішень, що приймаються у слабоструктурованих і неструктурованих системах.

Автоматизовані інформаційні системи можна класифікувати також, поділяючи їх на покоління. Розрізняють три покоління ІС.

До інформаційних систем першого покоління належать системи з позадачним підходом до обробки даних.

Інформаційні системи другого покоління використовують концепцію, згідно з якою розглядаються спільні для всіх задач бази даних, а для зв’язку баз даних з прикладними програмами спеціальних програм — системи управління базами даних (СУБД).

Інформаційні системи третього покоління — це СППР, в яких спільні не тільки бази даних, а й бази моделей (математичне забезпечення).

Висновок:

Впровадження в дію автоматизованих інформаційних систем на підприємстві, організаціях та установах дає змогу швидко складати необхідні фінансово – правові та бухгалтерські документи, знаходити необхідні дані в автоматизованій системі.

Автоматизація системи певної організації дає змогу забезпечувати повну відповідність номенклатури об'єктів обліку необхідному рівню узагальнення інформації, автоматизувати процес відображення господарських операцій на машинних носіях, підвищити оперативність обліку, зменшити трудомісткість алгоритму складання балансу та звітності тощо.

 

10. Як поділяються АІС за рівнем у системі державного управління? Наведіть відповідний рисунок, що показує класифікацію АІС. Дайте характеристику цим класам АІС.

10) За рівнем в системі державного управління виокремлюють галузеві, територіальні й міжгалузеві АІС. Це системи організаційного управління, але наступного — вищого — рівня ієрархії.

Галузеві АІС функціонують у сферах промислового та агропромислового комплексів, у будівництві, на транспорті. В цих системах розв’язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління відповідних міністерств і відомств.

Територіальні АІС призначені для управління адміністратив­но-територіальними районами. Діяльність територіальних АІС спрямована на якісне виконання управлінських функцій в регіоні (наприклад, контроль за рівнем безробіття, за станом соціальних виплат), формування звітності, надання оперативних відомостей місцевим органам влади.

Міжгалузеві АІС є спеціалізованими системами функціональних органів управління національною економікою (планових, фінансових, статистичних та ін.). Маючи у своєму складі потужні обчислювальні комплекси, міжгалузеві багаторівневі АІС забезпечують розробку економічних і господарських прогнозів, державного бюджету, здійснюють контроль за результатами і регулювання діяльності всіх ланок народного господарства, а також контроль наявності й розподілу ресурсів.

АІС класифікуються:

1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу, реляційні).

Детальніше кожний з критеріїв.

1) за призначенням.

Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів), внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.

Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.

Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів.

Для більш точних класифікаційних оцінок необхідно враховувати додаткові властивості, що відносяться до пошукового процесу, а також до особливостей мов запитів, реалізованих в тій чи іншій системі.

Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими.

Основним елементом інформаційного простору ДАІС була анотація або реферат книги, документа, явища чи об'єкта. В рефераті виділяються слова чи слоросполучення, які в сукупності майже однозначно (в ідеалі точно) відповідають повному опису об'єкта, крім того, таких слів повинно бути відносно небагато. Їх називають ключовими словами або дескрипторами. Запит для ДАІС можна зформулювати у вигляді переліку дескрипторів, який на думку користувача характеризує потрібний реферат, а значить, і відповідний об'єкт. В таких системах запит називають пошуковим розпорядженням, а реферат - пощуковим образом.

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.

Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів.

Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.

3) за локалізацією (локальні та розподілені);Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

постобробка даних після їх локалізації в базі даних, чи попередня обробки.

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу, реляційні).

Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об’ємів даних.

Висновок:

Можна сказати, що впровадження АІС сприяє підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності економічних об’єктів і забезпечує якість управління. Так, досвід створення АІС, впровадження в практику економічної діяльності оптимізаційних методів, формалізація ситуацій фінансово-господарських процесів, оснащення підприємств та установ сучасними обчислювальними засобами докорінно змінили технологію функціонування інформаційних процесів управління.