Підвищення стійкості комунально-енергетичних мереж

Загальні заходи: прокладання всіх основних КЕМ під землею: кабельних ліній на глибині не менше 0,7 м, трубопроводів не менше 1,2 м; розміщення окремих ділянок КЕМ на низьких та міцних естакадах, що обваловані ґрунтом; збільшення міцності трубопроводів установленням ребер жорсткості, хомутів, що з’єднують їх в один пучок, та інші; дублювання вводів основних КЕМ підведенням їх до об’єкта (міста) з двох напрямків; обладнання КЕМ пристроями автоматичного або ручного вимикання будь-якої ділянки або всієї мережі цілком; з’єднання перемичками з вимикальною арматурою, паралель-них ділянок основних КЕМ та закільцювання розподільних мереж.

Система електропостачання: забезпечення електропостачання не менше ніж від двох різнорідних джерел енергії (основного та резервного), якими можуть бути АЕС, ГЕС, ТЕС (теплові) та ін.; створення автономних (аварій-них) джерел енергії у вигляді стаціонарних або рухомих електростанцій (ПЕС), що будуть резервними, якщо забезпечення від двох зовнішніх джерел буде неможливе; забезпечення автоматичного переходу постачання від основ-ного на аварійне без припинення надання електроенергії споживачам; уста-новлення пристроїв автоматичного вимикання електричних мереж при виникненні перенапруг (короткі замикання, грозові розряди, ЕМІ ядерного вибуху); обладнання берегових пристроїв для прийняття енергії від суднових (корабельних) електростанцій; створення автономних (дублюючих) ліній постачання електроенергії до установок із безперервним технологічним про-цесом, водогінним станціям, вузлам зв’язку, пунктам управління та іншим об’єктам, що продовжують роботу при НС та у воєнний час; обладнання прихованої прокладки електричних мереж, що проходять по стінах (пе-рекриттях) будівель та споруд; переведення повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) на підземні або розміщення їх поза зоною можливих сильних зруйну-вань.

Система водопостачання: забезпечення водопостачання не менше ніж від двох різнорідних джерел – основного та резервного (при одному підземному), якими можуть бути міський водопровід, річка, озеро, водосховище, артезіан-ська свердловина, шахтний колодязь та ін.; при одному джерелі водопоста-чання (наприклад, річка) встановлення двох водозабірних споруд та розташу-вання одного з них поза зоною можливих сильних руйнувань; спорудження на території об’єкта водоймищ та резервуарів з запасом чистої води; зберігання існуючих систем водопостачання як резервних при будівництві нових мереж; створення замкнених систем (зворотного) використання води в технологіч-ному процесі; забезпечення можливості герметизації артезіанських свердло-вин, шахтних колодязів та резервуарів з водою; обладнання під’їздів до водо-забірних споруд, резервуарів тощо та пристосування їх до подання води в рухому тару; обладнання системи водопостачання вимикальними засувками та пожежними гідрантами на території, що не завалюється уламками будівель; забезпечення можливості передачі води з промислових до комунальних си-стем із дотриманням установлених санітарних норм.

Система газопостачання: забезпечення газопостачання об’єкта (міста) від двох незалежних газопроводів з дублюванням вводів; розміщення газорозпо-дільних станцій на вводах системи з різних боків об’єкта (міста) поза зонами можливих сильних руйнувань; обладнання наземних частин газорозподільних станцій підземними обводами та вимикальною арматурою; спорудження в районі розміщення газорозподільних станцій газгольдерів постійного тиску для створення запасів газу у підземних резервуарах; установлення на газових мережах запірної арматури з дистанційним управлінням та кранів, що автома-тично перемикають потік газу при розривах труб; підготовка об’єкта до роботи на інших видах пального при зруйнуванні газопроводів (джерел газопостачання).

Система теплопостачання: забезпечення теплопостачання (гаряча вода, пара) не менше ніж від двох джерел: зовнішнього (міська ТЕЦ) та внутріш-нього (об’єктова котельня); прокладання трубопроводів у спеціально обладна-них траншеях, запірно-регулюючої арматури в оглядових колодязях на тери-торії, що не завалюється уламками будівель; розміщення об’єктових котелень у підвальних приміщеннях або в окремо розташованих захищених спорудах.

Система каналізації: забезпечення каналізації об’єкта обладнанням двох окремих систем каналізації: однієї для зливних (дощових) вод і другої для промислових та господарських (фекальних) вод; обладнання в системі про-мислової та господарської каналізації не менше двох випусків у міські ка-налізаційні колектори; обладнання виведення для аварійних скидань неочище-них вод у прилеглі до об’єкта яри та інші природні й штучні заглиблення або
у зливну мережу (у разі виходу з ладу об’єктових або міських систем каналі-зації); будівництво для скидання неочищених вод спеціальних колодязів
з аварійними засувками, розміщених на території, що не завалена.

6. Забезпечення надійності матеріально-технічного постачання

Перелік заходів містить: установлення стійких зв’язків з підприємствами-постачальниками пального, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання та інших засобів, необхідних для функціонування ОЕ; підготовку запасних варіантів виробничих зв’язків з підприємствами; дублювання за-лізничного транспорту автомобільним, річним, морським (або навпаки) для доставки необхідних засобів та вивозу готової продукції; будівництво резерв-них складів для зберігання не вивезеної готової продукції; будівництво за ме-жами великих міст самостійних філій ОЕ; розробку дублюючої документації для кооперативних поставок на підприємствах аналогічного профілю; створе-ння гарантійних (що забезпечують роботу об’єкта при частковому порушенні постачання) та аварійних запасів (що використовуються при повному поруше-нні постачання та загрозі зупинки виробництва); створення запасів для вироб-ництва продукції воєнного часу; зберігання гарантійних запасів, розміщених у захищених місцях на об’єкті, аварійних та воєнного часу – за зоною можливих руйнувань (ЗМР) на спеціальних базах у міцних спорудах, підземних вмісти-щах; створення необхідних запасів табельної техніки і майна для обладнання невоєнізованих формувань (НФ) ЦО та забезпечення їх дій при проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АРіНР); організацію маневру запасами в межах об’єднання або галузі; використання місцевих джерел сировини і пального, виробництво комплектуючих та інших виробів на місці; організацію кооперативного постачання.

7. Підвищення стійкості роботи об’єкта в умовах впливу РР, ОР, НХР та БЗ

Перелік заходів містить: забезпечення можливості герметизації основних виробничих будівель та споруд (обладнання тамбурів, укріплення дверей, вікон); обладнання в цехах фільтровентиляційної системи; підготовку прила-дів для знезаражування води, що подається на виробничі, господарські та побутові потреби; створення запасів дезактивуючих, дегазуючих та дезінфек-ційних речовин і підготовка технічних засобів для їх використання; забезпе-чення можливості пристосування душових (на 10 та більше кабін) для санітарної обробки людей, пралень для спеціальної обробки одягу персоналу, станцій технічного обслуговування та гаражів для спеціальної обробки тех.-ніки; своєчасне оповіщення про загрозу впливу РР, ОР, НХР та БЗ; переве-дення душових (пралень, бань) в режим пункту спеціальної обробки; викона-ння заходів захисту виробничого персоналу.

8. Виключення або обмеження впливу інших вражаючих факторів

Перелік заходів містить: вивезення та зберігання наднормативних запасів речовин, що викликають повторні враження (вибухо- і пожежонебезпечні речовини, НХР, ПМР), на безпечній відстані від об’єкта; заміну технологіч-ного процесу з метою виключення виникнення повторних вражаючих факто-рів; установлення у вибухонебезпечних приміщеннях пристроїв, що локалі-зують дію вибуху (вікна, що відкриваються самі, повторні панелі, противибу-хові клапани); полегшення перекриттів та стінового заповнення виробничих будівель; захист вмістищ для зберігання ПМР, НХР та інших агресивних рідин (газів) шляхом їх зміцнення, заглиблення та обвалування ґрунтом; будів-ництво під сховищем НХР підземних резервуарів з водою для швидкого спус-ку та розчинення цих речовин; обладнання систем та установок з НХР автоматично діючими нейтралізаторами та створення запасу нейтралізуючих речовин; обладнання в цехах об’єкта автоматичної аварійної сигналізації (по-жежної, виявлення газу, диму, НХР, надходження води); улаштування захис-них дамб, запруд, протипожежних смуг; проведення протипожежних заходів, враховуючи, що одним з основних вторинних факторів є пожежі; виконання ряду основних заходів, спрямованих на захист від первинних вражаючих факторів.

9. Підвищення протипожежної стійкості

Перелік заходів містить: обладнання в системі водопостачання пожежних гідрантів та розміщення їх на території, що не завалюється; спорудження пожежних водоймищ та резервуарів на території об’єкта, майданчиків та пірсів для встановлення насосів на берегах річок (озер), а також обладнання під’їздів до цих споруд; створення протипожежних сил та засобів, підтрима-ння їх у постійній готовності до дії; регулярне очищення території від предметів, що легко спалахують, та відходів; зберігання ПМР та інших вибухо- і пожежонебезпечних речовин на відокремленій території в підземних сховищах; обладнання спеціальних заглиблених вмістищ для швидкого спуску в них пальних речовин із технологічних систем та установок; зруйнування малоцінних споруд, що легко спалахують (при необхідності заміна їх на ті, що не горять); заміну дерев’яних конструкцій будівель та споруд (двері, віконні рами) на ті, що не горять (металеві), або вогнезахисне пофарбування та обмазування при неможливості швидкої їх заміни; обладнання цехів (при-міщень) пожежною сигналізацією та автоматичними лініями і засобами гасіння пожеж; максимальне усунення умов, що створюють вибухо- та пожежонебезпечні газові суміші в будівлях (цехах); підвищення межі вогнестійкості будівельних конструкцій будівель та встановлення бранд-мауерів (протипожежних стін); проведення заходів для захисту виробничого персоналу та протипожежної безпеки (обладнання запасних виходів, розробка плану евакуації, установлення покажчиків маршруту, визначення місць для паління, заходів при роботі з відкритим вогнем); проведення спецзаходів при загрозі нападу та у воєнний час (при загрозі впливу НС); зменшення в цехах до технологічно обґрунтованого мінімуму палких речовин (мастил, гасу, бензину, фарб тощо); захист від світлового (теплового) випромінювання від-критих технологічних установок, балонів та інших апаратів із палкими рідина-ми та газами; заміну (якщо можливо) палких рідин у технологічному процесі на непалкі (гасу для промивання деталей, наприклад на водний розчин хромпіку); підготовку до негайного спуску з технологічних мереж та устано-вок палких рідин у заглиблені вмістища; усунення палких матеріалів від віконних прорізів.

10. Світломаскування об’єкта у воєнний час

Перелік заходів містить: розробку плану заходів для режимів часткового та повного затемнення об’єкта; обладнання системи окремого вимикання (вмикання) зовнішнього та внутрішнього освітлення та силової електро-мережі; обладнання центрального диспетчерського пункту (ЦДП) та пункту централізованого вимикання зовнішнього освітлення; створення та підготовку спеціальних підрозділів ЦО по світломаскуванню; обладнання та підготовку світломаскування внутрішнього освітлення в будівлях (штор, щитів, вікон-ниць, жалюзі); при загрозі нападу противника організацію постійного чергува-ння на ЦДП та введення режиму часткового затемнення (зниження загального освітлювання об’єкта, підготовка заходів маскування виробничого та транс-портного світла), контроль його ефективності; за сигналом "Увага всім!" вве-дення режиму повного затемнення (вимикання зовнішнього та маскування внутрішнього освітлення, маскування освітлення місць невідкладних робіт, маршрутів руху людей, виробничого та транспортного світла), контроль ефективності світломаскування в цілому.

11. Підготовка об’єкта до переведення на режим роботи воєнного часу

Перелік заходів містить: розробку в мирний час плану переведення об’єк-та на режим роботи воєнного часу та плану-графіка проведення (нарощу-вання) заходів для підвищення стійкості роботи об’єкта; перехід на режим роботи воєнного часу та нарощування заходів згідно з планом-графіком; перебудову виробництва для випуску продукції воєнного часу; перехід на двозмінну цілодобову роботу та новий розпорядок за пливким графіком робо-ти змін; організацію цілодобового керування з ПУ (у сховищі) виробничими підрозділами на об’єкті та в заміській зоні; вивіз (вивід) у заміську зону
(з початком загальних евакозаходів) зміни, що не працює, членів сімей робіт-ників та службовців, а також відділів та підрозділів, знаходження яких на об’єкті у воєнний час недоцільне; перерахунок по цехах (змінах) згідно з но-вим технологічним процесом робітників та службовців, що лишилися на об’єкті після призову їх до армії; підготовку виробництва до безаварійної зупинки за сигналом "Повітряна тривога" та при раптовому вимиканні електроенергії; виконання інших необхідних заходів.

12. Забезпечення безаварійної зупинки виробництва за сигналом "По-вітряна тривога" (у воєнний час) або "Увага всім!" (у мирний час)

Перелік заходів містить: припинення роботи всіх видів обладнання або переведення на знижений режим роботи агрегатів та установок з безперерв-ним технологічним процесом; підтримку в робочому стані водогінних станцій та підвищення тиску в системі водопостачання (пожежних гідрантах); укриття унікального та цінного обладнання; виведення з будівель та укриття внут-рішньоцехового транспорту; винос із цехів та укриття балонів із газами та агресивними рідинами; швидкий спуск із технологічних систем та установок палких рідин у заглиблені вмістища; розміщення та закріплення цехових кранів по краях прогонів будівель; припинення подачі електроенергії, води, газу, пари тощо до будівель та споруд, робота яких припиняється; після повної зупинки виробництва негайне укриття людей (або евакуація при НС мирного часу).

 

13. Підготовка об’єкта до роботи в умовах НС мирного часу (додаткові специфічні заходи)

При загрозі повені (затоплення): своєчасне оповіщення та постійне інформування про стан, що складається; закріплення тих, що є, та будівництво додаткових дамб, запруд, водовідвідних каналів та стоків; підготовка технік-них засобів для відкачування води; надійне кріплення та захист обладнання від потоків води; консервування (змазування) відкритих металевих частин обладнання; герметизація приміщень підвальних, цокольних та перших повер-хів будівель та споруд; обладнання причалів та місць для посадки (висадки) людей; підготовка необхідних рятівних засобів (поясів, жилетів, кругів); приведення до готовності сил та засобів для проведення АРіНР та ліквідації наслідків повені; приведення до готовності гелікоптерів, катерів, човнів та інших плавзасобів; приведення до готовності необхідних КЕМ та консерву-вання решти; вивезення матеріальних цінностей із зон можливого затоплення; відключення струму в електромережах та обладнанні при загрозі без посеред-нього затоплення; евакуація населення та сільськогосподарських тварин із небезпечних районів; при безпосередньому впливі повені (затоплення) без аварійної зупинки виробництва негайна евакуація персоналу.

При загрозі впливу урагану (смерчу, бурі, тайфуну): своєчасне оповіщення та постійне інформування про обставини, що складаються; підготовка місць для укриття людей; додаткове підкріплення конструкцій будівель та споруд, зачинення вікон, дверей; надійне кріплення та захист обладнання, різноманіт-них предметів від швидкого напору повітря; підготовка заходів для забезпе-чення безпеки людей та відключення повітряних ЛЕП при їх зриві; підготовка заходів щодо організації життєзабезпечення населення та роботи об’єктів
у разі зруйнування КЕМ; приведення до готовності сил та засобів проведення АРіНР та ліквідації наслідків НС; при безпосередньому впливі урагану – безаварійна зупинка виробництва та укриття людей.

При загрозі впливу землетрусу: завчасне проведення, враховуючи сили можливих землетрусів, необхідних заходів для забезпечення стійкості роботи ОЕ в умовах НС (див. всі попередні розділи, окрім 10 та 12); негайне опові-щення при перших підземних поштовхах та інформування про стан, що склав-ся; швидкий (за 15…20 с від моменту перших сильних поштовхів) вихід усього виробничого персоналу з будівель та споруд крізь усі виходи та вікна нижніх поверхів (без користування ліфтами); після виходу з будівель зна-ходження людей на відкритому місці на безпечній відстані від ЛЕП, будівель, споруд; укриття персоналу у завчасно визначених, відносно безпечних місцях. Якщо неможливо швидко залишити приміщення, укриття біля віддалених від засклених прорізів зовнішніх та внутрішніх стін (в районі балок каркасу будівлі, колон, прорізах внутрішніх капітальних стін); надання необхідної допомоги потерпілим та тим, що знаходяться в легко усувних завалах; централізоване відключення подачі електроенергії, газу, води, пари до всіх будівель та споруд; якщо є можливість, виконання заходів для безаварійної зупинки виробництва.

14. Підготовка до відновлення порушеного виробництва

Перелік заходів містить: розробку планів та проектів відновлення інже-нерно-технічного комплексу за різними варіантами можливого зруйнування при НС; створення ремонтно-відновлювальних бригад з фахівців та кваліфіко-ваних робітників і підготовку під керівництвом головних фахівців об’єкта; створення рухомої бази та запасів відновлювальних матеріалів та комунікацій; створення резервів особливо важливих вузлів та вузлів, що легко пошкоджу-ються, деталей, обладнання верстатів, установок, а також необхідних буді-вельних матеріалів, інструменту; розробку та надійне зберігання всієї необхід-ної технічної документації.

Зміст

Перелік використаних скорочень.....................................................................
Вступ...................................................................................................................
1. Основні вимоги та рекомендації до виконання розрахунково-графічної (курсової) роботи...............................................................................................
1.1. Навчальна мета та питання, що розв’язують студенти під час роботи.........................................................................................................
1.2. Організаційно-методичні вказівки до виконання роботи..............
2. Оцінка рівня техногенних небезпек.............................................................
2.1. Загальна методика оцінки..................................................................
2.2. Визначення інтегрального показника потенційної небезпеки.......
3. Визначення характеристик можливих вражаючих факторів ЯВ та їхньо-го впливу на ОЕ.................................................................................................
3.1. Визначення величини надмірного тиску у фронті УХ...................
3.2. Визначення величини світлового імпульсу.....................................
3.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації.............................
3.4. Визначення масштабів та ступеня радіоактивного зараження......
3.5. Визначення параметрів електромагнітного імпульсу.....................
3.6. Аналіз параметрів вражаючих факторів ЯВ, які діють на ОЕ.......
4. Оцінка обстановки, яка може скластися на ОЕ внаслідок ЯВ..................
4.1. Оцінка можливої інженерної обстановки........................................
4.2. Оцінка можливої пожежної обстановки на ОЕ...............................
4.3. Оцінка впливу ЕМІ на стійкість роботи електричного і електро-нного обладнання ЕЕО.............................................................................
4.4. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкта.......
5. Визначення необхідних обсягів робіт та сил для виконання аварійно-рятувальних та ремонтно-відбудовних робіт.................................................
Список використаної літератури......................................................................
Додатки...............................................................................................................