Вибухи технологічних систем з судинами зі стиснутими газами
Ємності (резервуари, газгольдери, балони), які містять під тиском стислі та зріджені гази (як горючі, так і не горючі) широко застосовують у промисло-вості й побуті.
При вибуху таких ємностей можуть виникати сильні ударні хвилі, утво-ритися велика кількість уламків, що приведе до серйозних руйнувань і травм.
При вибуху в енергію вибуху переходить не тільки хімічна енергія пального газу, але й потенційна енергія стислого газу.
Енергія вибуху 1 кг газу (як пального так і не пального) визначається за формулою:
,
де – QV Г – енергія вибуху газу (тільки для пальних газів), кДж/кг, Р 1− початковий тиск газу в ємності, кПа; Р 0 = 101,3 кПа − атмосферний тиск; k г – показник адіабати газу (k г = Ср/Сυ; де Ср − питома ємність при постійному тиску, кДж/кг·К; Сυ − питома ємність при постійному об’ємі, кДж/кг·К); ρг. – щільність газу при тиску Р 1.
Щільність газу і тиск пов'язані залежністю:
,
де ; ρ0, Р 0, Т 0 – щільність газу, тиск, температура при нормальних умовах (прийняти Т 0 = +20ºС); Qv г, k г, ρ0 – визначаються за табл. 1.1.
|
|
Отже, загальна енергія вибуху Е заг визначається як:
де М – маса газу в ємності, кг.
За розрахункову масу газу М р приймають 60% масової місткості судини при одиночному зберіганні і 90% – при груповому.
Таблиця 1.1. Теплофізичні властивості рідин та газів (при P 0 = 101,3 кПа)
Речовина | Формула | Q V Г, кДж/кг | Показник адіабати для газів, k г (при +20ºС) | Густина ρ0, кг/м3 (при + 20ºС) | НКМ, % | НКМ, кг/м3 | Молярна маса М |
Аміак | NH3 | 1,31 | 681,4 | 0,11 | |||
Ацетон | C3H6O | – | 790,8 | 2,2 | 0,052 | ||
Ацетилен | C2H2 | 1,24 | 1,177 | 2,0 | 0,021 | ||
Бутан | C4H10 | 1,25 | 2,672 | 1,9 | 0,045 | ||
Бензол | C6H6 | – | 879,0 | 1,4 | 0,045 | ||
Бензин | C8H18 | – | 750,0 | 1,2 | 0,04 | ||
Водень | Н2 | 1,4 | 0,0899 | 0,0033 | |||
Метан | CH4 | 1,32 | 0,7166 | 0,033 | |||
Метиловий спирт (мета-нол) | CH3OH | – | 795,0 | 0,092 | |||
Окис вуглецю (чадний газ) | CO | 1,4 | 1,25 | 12,5 | 0,14 | ||
Пропан | C3H8 | 1,13 | 500,5 | 2,1 | 0,038 | ||
Етилен | C2H4 | 1,25 | 0,974 | 0,034 | |||
Етиловий спирт | C2H5OH | – | 789* | 3,6 | 0,068 | ||
Азот | N2 | – | 1,4 | 1,16 | – | – | |
Аргон | Ar | – | 1,67 | 1,66 | – | – | |
Повітря | – | – | 1,4 | 1,204 | – | – | |
Гелій | He | – | 1,67 | 0,166 | – | – | |
Двоокис вугле-цю | CO2 | – | 1,3 | 1,977 | – | – | |
Кисень | O2 | – | 1,4 | 1,4 | – | – | |
Дизельне пали-во | – | – | до 860 | 1,5…2 | 110… | ||
Гас | – | – | 792,0 | 1,4…2 | |||
Нафта (легка) | – | 43700… ...46200 | – | 831…860 | 1,26…6,5 | 250… |
* – значення при 0˚С.
В енергію ударної хвилі Е ух переходить тільки 60…40% загальної енергії вибуху, (для розрахунку взяти 55%) а інша енергія витрачається на утворення і розліт уламків Е ул:
|
|
Величину тротилового еквіваленту вибуху ємності під тиском визначають за формулою:
,
де Е ТНТ – енергія вибуху тротилу (Е ТНТ = 4520 кДж/кг).
Визначивши величину тротилового еквіваленту за наступними формулами, визначаємо величину надлишкового тиску (Δ Ρ φ) і імпульс фази стиску (I +):
, кПа;
, кПа·с,
де R – відстань від епіцентру вибуху, м.
Вибухи паливно-повітряних сумішей
Паливно-повітряна хмара, що утворюється при різних техногенних ава-ріях, за наявності джерела займання може загорітися, причому в залежності від розмірів хмари, властивостей суміші, параметрів поверхні розповсюдже-ння, може мати місце як дефлаграційне (швидкість поширення полум'я менше швидкості звуку), так і детонаційне (швидкість поширення полум'я більше швидкості звуку) горіння.
Розрахунок наслідків аварійного вибуху паливно-повітряної суміші (ППС).
Визначити ефективний енергозапас ППС:
Е еф = М п · q г при с п ≤ с стх;
або Е еф = М п · q г∙ с стх/ с п при с п > с стх,
де Е еф – ефективний енергозапас ППС, Дж; М п – маса пального газу, яка міститься в хмарі, кг; q г – питома теплота згорання газу, Дж/кг; с п – кон-центрація паливної речовини в хмарі ППС, кг/м3; с стх – стехіометрична концентрація речовини у суміші з повітрям, кг/м3.
При розрахунку параметрів вибуху хмари, що лежить на поверхні землі, величина Е еф подвоюється.
Стехіометрична концентрація пальної речовини в ППС с стх визначається за допомогою довідкових даних або розраховується за формулою:
с стх , % об
де = пс+ – стехіометричний коефіцієнт кисню в рівнянні реакції горіння (п с, пн, п 0, nГ – кількість атомів С, Н, О та галогенів у молекулі пального).
Для переводу концентрації з об'ємних % в [кг/м3] використовують спів-відношення: с [кг/м3] = 0,01 с [% об.]·ρ0, де ρ0 – густина речовини, кг/м3.
У випадку виникнення складнощів при визначенні с п, в якості розра-хункової приймається концентрація, відповідна нижній концентраційній межі спалаху пального газу. Береться з довідкових даних.
Питома теплота згорання пального газу q г в ППС береться з довідкових даних або розраховується за формулою:
q г = 44 βчут, МДж/кг.
Корегуючий параметр βчут визначається за табл. 1.2.
Таблиця 1.2. Класифікація паливноповітряних сумішей за коефіцієнтом чутливості βчут.
Клас 1. Особливо чутливі речовини | Клас 2. Чутливі речовини | Клас 3. Середньо – чутливі речовини | Клас 4. Слабо чутливі речовини | ||||
Речовина | βчут | Речовина | βчут | Речовина | βчут | Речовина | βчут |
Ацетилен Вінілацетилен Водень Гидразін Ізопропілнітрат Метілацетилен Нітрометан Оксид етилена Етилнітрат | 1,10 1,03 2,73 0,44 0,41 1,05 0,25 0,62 0,30 | Акрилнитрил Акролеін Бутан Бутилен Бутадієн 1,3-пентадієн Пропан Пропилен Сірковуглець Етан Етилен Оксид пропилена Ефіри: діметіловий дівініловий метіл-бутіловий діетіловий діізопропіловий | – 0,62 1,04 1,00 1,00 1,00 1,05 1,04 0,32 1,08 1,07 0,70 0,66 0,77 – 0,77 0,83 | Ацетальдегід Ацетон Бензин Вінілацетат Вінілхлорид Гексан Ізооктан Металамін Піридин Сірководень Спирти: – метиловий – етиловий – пропиловий – ізобутіловий Циклогексан СПГ Кумол Грубний газ Циклопропан Етіламін | 0,56 0,65 1,00 0,51 0,42 1,00 1,00 0,70 0,77 0,34 0,52 0,62 0,69 0,79 1,00 1,00 0,84 0,09 1,00 0,80 | Аміак Бензол Декан Дизельне паливо О-дихлорбензол Бензолдодекан Керосин Метан Метилбензол Метилмеркаптан Нафталін Оксид вуглецю Дихлоретан Трихлоретан | 0,42 0,88 1,00 1,00 0,42 1,00 1,00 1,14 1,00 0,53 0,91 0,23 0,25 0,14 |
Визначити клас небезпеки пальної речовини.
ППС, здатні до утворення пальних сумішей з повітрям, за своїми вибухонебезпечними властивостями розділені на чотири класи: особливо чутливі, чутливі, середньо-чутливі та слабо чутливі речовини (табл. 1.2).
|
|
У випадку відсутності інформації про властивості речовини в таблиці – відносити її до класу 1, тобто розглядати як найбільш небезпечний випадок.
Визначити швидкість вибухового перетворення хмари ППС.
Швидкість вибухового перетворення в значній мірі залежить від параметрів поверхні розповсюдження, яка класифікується у відповідності зі сту-пенем захаращеності.
Вид простору 1. Наявність довгих труб, порожнин, каверн, заповнених пальною сумішшю.
Вид простору 2. Сильно захаращений простір: наявність напівзамкнутих об’ємів, висока щільність розміщення устаткування, ліс, велика кількість повторюваних перешкод.
Вид простору 3. Середньо захаращений простір: окремо розташовані тех-нологічні установки, резервуарний парк.
Вид простору 4. Слабко захаращений простір.
У залежності від класу суміші і виду простору можна чекати наступні діапазони швидкості вибухового перетворення (табл. 1.3).
Таблиця 1.3. Експертна таблиця для визначення очікуваного діапазону швидкості вибухового перетворення
Клас небезпеки ППС | Вид навколишнього простору | |||
Наведені в табл. 1.3 діапазони швидкості вибухового перетворення відпо-відають наступним значенням:
1 − детонація горіння зі швидкістю фронту полум'я більше 500 м/с; 2 − детонація, швидкість фронту полум'я 300...500 м/с; 3 − дефлаграція, швидкість фронту полум'я 200...300 м/с; 4 − дефлаграція, швидкість фронту полум'я 150...200 м/с; 5 − дефлаграція, швидкість фронту полум'я визначається співвідношенням: υ ф = 43 М п1/6; 6 − дефлаграція, швидкість фронту полум'я визначається співвідношенням υ ф = 26 М п1/6;
де М п − маса пального газу, яка міститься в хмарі, кг; υ ф – швидкість фронту полум'я, м/с.
Оцінка агрегатного стану ППС.
Утворені з ППС хмари можуть бути гетерогенними (більше 50 % палива міститься у вигляді крапель) і газовими (у вигляді крапель міститься менше
50 % палива). До гетерогенних хмар можна віднести хмари речовин з низьким тиском насиченої пари, до газових – хмари летючих речовин.
|
|
Розрахунок максимального надмірного тиску та імпульсу фази стиснення УХ.
Нижче наведено два варіанти розрахунків надмірного тиску ∆Р ф та імпуль-су фази стиснення І + в залежності від відстані до центра вибуху: при детонації та дефлаграції газових і гетерогенних ППС.
Попередньо розраховується приведена (безрозмірна) відстань:
,
де R * − приведена відстань; Е еф – ефективний енергозапас ППС, Дж; Р 0 – нор-мальний атмосферний тиск, Па.
Спочатку розраховуються безрозмірні величини надмірного тиску Р* та ім-пульсу фази стиснення І*.
а) Детонація газових ППС.
У випадку детонації газової хмари розрахунки безрозмірного тиску Р*
і безрозмірного імпульсу Ι* УХ здійснюються за формулами:
; (1)
. (2)
Формули (1) і (2) справедливі для значень 0,2 ≤ R * < 24. Якщо R* виходить за межі цього діапазону, то приймається, що Р* = 18, а у формулу (2) підстав-ляється значення R* = 0,142.
б) Детонація гетерогенної ППС:
; (3)
. (4)
Формули (3) і (4) справедливі для значень R* ≥ 0,25. У протилежному випадку величина Р* = 18, а величина I* = 0,16.
в) Дефлаграція газових та гетерогенних ППС.
У випадку дефлаграції газової та гетерогенної ППС розрахунок безрозмір-ного тиску Р 1 * й безрозмірного імпульсу I 1 * УХ розраховується за формулами:
; (5)
, (6)
де а − швидкість звука в повітрі (а = 330 м/с ); σ – ступінь розширення продуктів згорання, (σ = 7 для газових сумішей, σ = 4 для гетерогенних сумішей); υ ф – швидкість фронту полум’я, м/с.
Формули (5) і (6) справедливі для значень R*> 0,34. У протилежному випадку в останні формули замість R* варто підставляти величину 0,34.
Далі обчислюються величини Р 2* та І 2*, які відповідають режиму детонації та для випадку детонації газової суміші розраховується за формулами (1), (2), а для детонації гетерогенної суміші – за формулами (3), (4).
Остаточне значення Р* та І* обирається з умов:
.
Після визначення безрозмірних величин тиску та імпульсу фази стиснення обчислюються відповідні їм розмірні величини за співвідношеннями:
, кПа;
, кПа·с,
де Р 0 = 101,3 кПа – атмосферний тиск.