Порядок виконання роботи

Шляхом аналізу геологічної карти (додаток 8) необхідно виконати на аркуші формату А4 наступні операції:

1. Побудувати геологічний розріз в наступному порядку:

1.1. Перш ніж будувати геологічний розріз, необхідно побудувати його топографічний профіль (методику побудови топографічного профілю дивись у лабораторній роботі №3).

1.2. На топографічну основу розрізу наносяться геологі­чні дані. Для цього необхідно на умовну нульову лінію вине­сти точки перетину лінії розрізу з лінією розривного пору­шення та з геологічними границями між породами, а також кути падіння верств.

1.3. Відмітки з нульової лінії проектують на лінію топо­графічного профілю і від них проводять границі розривного порушення та верств у вертикальній площині, враховуючи кути падіння.

1.4. Оформлення геологічного розрізу дивись у додатку 3.

2. Визначити тип розривного порушення.

3. Побудувати стратиграфічну колонку до карти (див. додаток 2).

6.5. Контрольні питання

1. Розкрийте термін розривне порушення?

2. Дайте характеристику елементів розривних пору­шень?

3. Охарактеризуйте елементи складок морфолого-структурним ознаках?

4. Що таке висяче крило?

5. Що таке лежаче крило?

6. Що таке амплітуда зміщення. Які є види?

7. Що таке горст?

8. Що таке грабен?

Література

1. Михайлов А.Е. Структурная геология и геологическое картирование.-М.: Недра, 1984.-463 с.

2. Павлинов В.Н., Михайлов А.Е., Кизевальтер Д.С. и др. По-собие к лабораторным занятиям по обшей геологии.- М: Недра, 1983.-160 с.

3. Павлинов В.Н., Михайлов А.Е., Кизевальтер Д.С. и др. Пособие к лабораторным занятиям по обшей геологии.- М: Недра, 1988.-149 с.

4. Якушова А.Ф., Хаин В.Е., Славин В.М. Общая геоло­гия.- М: Изд-во МГУ, 1988.- 446 с.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

ПОБУДОВА ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ В УМОВАХ СКЛАДЧАСТОГО ЗАЛЯГАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД.

 

Мета занять

Знайомство з методами та способами побудови геологі­чних розрізів та стратиграфічних колонок при складчастому заляганні порід.

 

Вихідні теоретичні положення

Складчасте залягання порід - це залягання при якому верстви здеформовані та зім'яті у різноманітні складки.

 

Складки группуються в зони складчастості, рідко зустріча­ються ізольовано.

Складки складаються з таких елементів (рис. 7.1):

 

Рис 7.1. Основні елементи складки

1) крил - бокових частин складки з моноклінальним за­ляганням порід;

2) замка - центральної частини складки у місці її пере­тину та зчленування крил;

3) ядра - внутрішня частина складки;

4) шарниру - лінії, яка проходить через точки максима­льного перегину у складки;

5) кута при вершині складки, утворенного крилами, продовженими до перетинання;

6) осьової поверхні, яка ділить кут складки навпіл про­ходячи через шарнири всіх верств складки;

7) осі складки - лінії перетину осьової поверхні з гори­зонтальною площиною;

8) ширини складки - максимальної відстані між крила­ми;

 

 

9) довжини складки - максимальної відстані від одного

замка складки до другого;

10) амплітуда -- відстань по вертикалі між суміжними згинами в повній хвилі складки.

За морфолого-страти графічними властивостями виділя­ється дві групи складок (рис. 7.2) антиклінальні (антикліналі) - випуклі з протилежним падінням крил, периклінальним за­миканням і більш дрівнішими породами в ядрі, в порівнянні з крилами складки; синклінальні (синкліналі) - вогнуті з зу­стрічним падінням крил, центриклінальним замиканням і більш молодими породами в ядрі, в порівнянні з крилами складки;

Рис. 7.2. Антикліналь (а) і синкліналь (б)

За положенням осьових поверхонь та крил складки бу­вають (рис. 7.3):

а) прямими - симетричними, з вертикальной осьовою поверхнею та рівними кутами падіння крил;

б) похилими - асиметричними, з похилою осьовою по­верхнею і падінням крил у різні сторони під різними кутами;

в) лежачими, з горизонтальною осьовою поверхнею і майже паралельними крилами;

г) переверненими, з похилою осьової поверхнею та па дінням крил в одну сторону;

 

 

д) переверненими, з осьової поверхнею та крилами ви­гнутими в протилежному напрямку по відношенню до падіння.

 

Рис 7.3. Види складок виділені за положенням осьової поверхні

а - пряма симетрична; б - пряма асиметрична; в - похла; г - переверне­на; д- лежача.

 

За положенням крил та формою замка виділяють насту­пні типи складок (рис. 7.4):

а) нормальними гребенеподібними - крила сходяться під гострим кутом, замки вузькі, гострокутні;

б) ізоклінальними - крила майже паралельні, замки ву­зькі дугоподібні;

в) віялоподібні - крила розходяться віялоподібно, замки широкі дугоподібні, ядра пережаті;

г) коробчасті - крила мають круте падіння, замки широ­кі, плоскі;

д) флексурними з уступоподібними вигинами верств.

Рис. 7.4. Види складок виділені за формою замка та крил

а - гострі; 6 гребенеподібні; в аркоподібні; г скринеподібні: д - віяло подібні; е - ізоклінальні.

 

Складки зображаються на геологічних картах та розрі­зах наступним чином (рис. 7.5):

Рис. 7.5. Типи складок в плані (А) та розрізі (Б)

а — лінійна; б — брахіморфна; в — куполоподібна; г — мульда. Зубці на­правлені в сторону падіння крил складок

Вихідні дані

1. Геологічна карта (додаток 9).

2. Зразок стратиграфічної колонки (додаток 2).

3. Умовні позначення (додаток 1).

4.3разок оформлення геологічного розрізу (додаток 4).