Лабораторна робота №3

Тема: Рух цитоплазми, явища плазмолізу і деплазмолізу у клітинах

рослин.

Мета: розширитизнання про структурні компоненти клітини, розвивати

практичні вміння спостерігати за явищами плазмолізу і деплазмолізу,

вдосконалювати вміння спостерігати, робити висновки.

Обладнання: монітор комп’ютера, кольорові олівці.

 

Теоретичні відомості

 

Цитоплазма- це внутрішній вміст клітини за винятком ядра. Це неоднорідний колоїдний розчин, гіалоплазма із розташованими в ній органелами та іншими структурами.

Гіалоплазма- це матрикс цитоплазми, прозорий розчин органічних і неорганічних сполук у воді (її частка 50-90%). З органічних сполук у гіалоплазмі переважають гідрофільні білки, амінокислоти, вуглеводи, ліпіди, різні типи РНК, нуклеотиди. Є також катіони металів, аніони вугільної, фосфорної кислот, розчинений кисень, інші гази.

Гіалоплазма перебуває у рідкому (золь) або напіврідкому драглистому (гель) станах. Перехід із стану золю у стан гелю сприяє рухові тваринних клітин за допомогою псевдоподій та цитозу.

Гіалоплазма об’єднує всі клітинні структури і забезпечує їх взаємодію. В ній відбувається транспорт речовин, процеси пластичного та енергетичного обміну.

У живих клітинах цитоплазма весь час перебуває у русі: струменистий рух цитоплазми у клітинах тичинкових ниток традесканції, циркулярний рух у клітинах волокон молодих пагонів гарбуза, клітинах жалких волосків кропиви, клітинах епідермісу листка червонокачанної капусти.

У рослин клітинна стінка складається переважно з нерозчинних у воді волоконець целюлози, зібраних у пучечки. Через клітинні стінки рослин відбувається транспорт води і певних сполук. Якщо клітина опиняється у розчині, концентрація солей якого вища за концентрацію солей у цитоплазмі, то вода виходить із клітини. Це спричинює явище плазмолізу – відокремлення пристінкового шару цитоплазми від щільної клітинної оболонки.

Рослинна клітина, за умови, що цей процес відбувається повільно, тривалий час може залишитися живою.

Якщо клітина опиниться у розчині, концентрація солей якого нижча за концентрацію солей у цитоплазмі, спостерігається зворотній процес – явище деплазмолізу, за якого вода буде заходити у клітину і внутрішньоклітинний тиск буде зростати.

 

Хід роботи

1. На моніторі комп’ютера розгляньте зріз листка елодеї. Знайдіть органели клітини: оболонку, ядро, пластиди. За допомогою кнопки «Показати рух» простежте рух цитоплазми у клітинах листка елодеї. Зробіть висновок: як рухається цитоплазма та пластиди клітини?

2. На моніторі комп’ютера розгляньте загальний вигляд будови рослинної клітини. Зробіть аналіз побаченого.

Що відбувається із рослинною клітиною, якщо її помістити у концентрований розчин солі? Проведіть цей експеримент, застосувавши кнопку «Сіль». Опишіть побачене. Як називається це явище?

3. Продовжте експеримент. Для цього використайте кнопку «Продовження». Що відбувається, якщо цю ж рослинну клітину помістити у воду? Опишіть побачене. Як називається це явище?

4. На моніторі комп’ютера за допомогою кнопки «Запустити процес» спостерігайте за явищем піноцитозу. Опишіть побачене. Які клітини здатні до піноцитозу?

5. На моніторі комп’ютера за допомогою кнопки «Запустити процес» спостерігайте за фагоцитозом у амеби. Опишіть побачене. Для яких організмів властиве явище фагоцитозу?

6. Покажіть схематично, як виглядає рослинна клітина у звичайному стані, після плазмолізу і деплазмолізу.

Контрольні питання

 

1. Яка роль гіалоплазми у клітині?

2. Що таке тургор?

3. Які функції клітинної оболонки та плазматичної мембрани діють при плазмолізі та деплазмолізі?

4. Що спільного та відмінного між фагоцитозом та піноцитозом?