2018-01-21
167
Для визначення втрат у феромагнітному матеріалі необхідно добитися стійкого зображення гістерезисної петлі, а потім, підтримуючи напруженість магнітного поля постійною, зарисувати отримані гістерезисні цикли на кальку.
З метою посилення впливу вихрових струмів роблять послідовне заколочування обмоток 
витки; 
витків; 
витків; 
витків за допомогою перемикача П1 (див. рис. 8.4). Після цього визначають питомі втрати в кожному із досліджуваних зразків за формулою, Дж/кг:
, (8.11)
де 
– площа гістерезисної петлі, под2 =мм2
– густина матеріалу зразка, кг/м3, 
, 
Питомі втрати в зразку за секунду, Вт/кг:
. (8.12)
де 
– частота, Гц.
Результати вимірювань і розрахункові дані заносять у табл.8.3.
Таблиця 8.3
| Номер зразка |  , мм2
| ,кг/м3
|  , А/(м·мм)
|  , Тл/мм
|  , Дж/кг
| , Гц
|  , Вт/кг
| 
|
Обробка результатів
1. Обчислити масштаб вертикальної осі за формулою (8.9). Дані градуювання всіх зразків занести до табл. 8.1.
2. Масштаб горизонтальної осі обчислити за формулою (8.10). Дані градуювання занести до табл. 8.2.
3. Використовуючи вирази (8.11) та (8.12) обчислити питомі втрати в кожному із досліджуваних зразків, результати занести до табл. 8.3.
Склад звіту
1. Принципова схема установки.
2. Результати, градуювання осей осцилографа у вигляді табл. 8.1 і 8.2.
3. Результати визначення втрат у зразках феромагнітного матеріалу у вигляді табл. 8.3.
4. Графік залежностей 
для досліджуваних зразків.
5. Висновки.
Контрольні запитання
1. Класифікація речовин за магнітними властивостями.
2. Природа феромагнітного стану.
3. Процеси при намагнічуванні феромагнетиків.
4. Магнітний гістерезис.
5. Особливості структури феритів.
