Це складова управління виробництвом і являє собою визначення необхідних витрат праці (часу)на виконання робіт або виготовлення продукції працівниками або бригадами

· норми виробітку (відображає інтенсивність праці. Це обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник або бригада відповідної кваліфікації повинні виконати за одиницю робочого часу у визначених умовах.)

· норми часу (відображає тривалість часу, протягом якого виконувалась пра­ця.)

· норми обслуговування (це кількість виробничих об’єктів які повинні бути обслужені протягом одиниці робочого часу у визначених умовах. Різновид – норма управління яка визначає чисельність працівників.

· нормативи чисельності робітників та службовців (це встановлена чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій)

Ці норми встановлюються методом нормування, виходячи з найбільш раціонального технологічного виконання даної ро­боти і організації праці на певному робочому місці, за умови найбільш ефективного використання засобів виробництва і ро­бочого часу, вважаються технічно обґрунтованими.

До технічно обґрунтованих норм виробітку і норм часу відно­сяться єдині і типові норми; місцеві норми, обчислені на підставі чинних міжгалузевих, галузевих або місцевих нормативів, вста­новлених методами технічного нормування праці. За відсут­ності відповідних нормативів технічно обґрунтовані норми мо­жуть бути обчислені на підставі даних про технічну продук­тивність обладнання, вивчення витрат робочого часу при виконанні певних робіт.

Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду в зв'язку із зміною умов, на які вони розраховані. Тому в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, що забезпечили зростання продук­тивності праці, вони підлягають перегляду. У той же час досяг­ання високого рівня виробітку продукції окремими працівниками чи бригадою із застосуванням з власної ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, удосконалення своїми силами робочих місць не може бути підставою для заміни норм

Уведення, заміна та перегляд норм праці здійснюються влас­ником або уповноваженим ним органом за погодженням з проф­спілковим комітетом. Вони повинні роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за наявності яких мають застосовуватися нові норми.

Про введення нових і заміщення діючих норм праці влас­ник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніше ніж за один місяць до введення. ВИДИ НОРМ.

Поряд з нормами, що встановлені на стабільні за організа­ційно-технічними умовами роботи, можуть застосовуватися тим­часові та одноразові норми. Тимчасові норми встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт за відсутності затверд­жених нормативних матеріалів для нормування праці. Однора­зові норми встановлюються на окремі роботи, що носять оди­ничний характер. Це можуть бути позапланові, аварійні та інші роботи.

Використання норм праці:

1. складання бізнес-планів

2. планування обсягів виробництва

3. розрахування завантаження робочих місць

4. визначення потреби в кадрах

5. узгодження взаємодії цехів, бригад, відділів.

6. Забезпечення рівномірності та ритмічності виробничого процесу

Нормування проводиться для всіх категорій працюючих.

Норми праці складова організації з/пл., т.к. виконання норм є умова отримання заробітку.